Додано
03.02.26 23:24:41
Ну як японіст може бути шмаркачем?
Добрий вечір, шановне панство!
В ефірі мої буковені. На ніч, правда, ще ті веселі питання приходять, тому не можу не поділитися цим з вами.
Чи думали ви коли - небудь над питаннням, що винесено у заголовок блогу?
Я донедавна теж не думала, поки не познайомилася з Тимофієм Сергійовичем Константиновським.
Цей пан поклав око на свою студентку. Але вона ще та непроста історія.
От і мусить парубок якось визначитися хто він у цій історії і відовісти автору та читачам на це архіважливе запитання.
Як виявилося, це твердження для нього - нонсенс.
Факти на суд громадськості.
У цей момент двері відчинилися. В квартиру ввалилися дві дівчини й кілька хлопців. П’яні. Галасливі. Одна з дівчат кивнула на кімнату Еріки. — Там вільно. — Уже ні, — сказав Тимофій, якого вони навіть не помітили. Компанія зупинилася, побачивши «чужих». Один із хлопців підняв вказівного пальця і показав Тимофієві на двері. — Та йди ти! Прогуляйся! Тимофій зробив крок уперед й мовив тим сталевим голосом. — Гуляти будете ви! Хлопець замахнувся, однак Тимофій перехопив руку, повернув її і різко відпустив "героя". Молодик завив. Його друзі кинулися до хлопця, який звивався на підлозі швидше не від болю, а від почуття власної негідності. Дівчата крикнули з переляку. Тимофій не звертав уваги на людський цирк, бо до театрального мистецтва цим студентам було занадто далеко. Він подивився на Еріку. — Ключі.
Тому запрошую до історії Тимофія та Еріки і похвалю нарешті себе, сказавши: ну мій японіст і крутий))))
Читати історію можна тут. Бути поруч з тобою
Ісса Белла
161
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, мої чудові ♥️ Одна чудова авторка, яку із задоволенням читаю, а саме Марія Залевська, ввела цікаву рубрику - походи книжкових героїв у гості одне до одного. І я її безсовісно позичаю))) А отже, завтра Кай
Розповім про деякі цікаві (можливо, не дуже) факти щодо процесу створення темного фентезі «Гармонія». 1. У мене велика проблема із тим, щоби придумувати імена персонажам та назви книг. При публікації я зіштовхнулась
А що, як я скажу вам, що моя наступна історія починається не з кохання, не з прекрасного палацу і навіть не зі знайомства з головною героїнею? Вона починається зі смерті. Точніше, з цілого поля мертвих. 1593 рік. Пхеньян. Корея
Всім привіт моїм читачам! ❤️ Сьогодні в Забороненому Кадрі: Минуле іноді повертається зовсім неочікувано. Навіть тоді, коли ти докладаєш усіх зусиль, аби залишити його далеко позаду. Настя навчилася жити за власними
Рік пройшов, а я досі ведусь на нього, як уперше. Бляха. Не дивись так. Пізно. Він помітив. Це не зовсім так описує сцену, як було насправді, але мені подобається ця картинка. А як усе було насправді — читайте в розділі!
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❣️❣️❣️
Мммм... викладач і студентка))) моя тема ❤️
Джулі Мун, Чудово)
Вони ще та парочка)
❤️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️
⚡❣️✨
Іван Павелко, Саме так) розділ вшкварить, наче струмом)
Цікавень щось назріває❤️❤️❤️
Олена К, Саме так)
Особливо коли чоловік береться до жінки по -серйозному( ахах)
❤️❤️❤️
Ганна Літвін, ✨
Стало цікаво чому саме «японіст»? )))
Alika Ost, Таке цікаве заняття у чоловіка)
❤️❤️❤️
Ромул Шерідан, Приймаю і пересилаю героям історії)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати