Вітаю, друзі!

Чи замислювалися ви, хто стоїть за самим Імператором?

Завжди легше вірити, що зло — це просто людина або машина. Але що, якщо правитель — лише маріонетка в руках чогось набагато давнішого? Чогось, що боїться «золотого шуму», який здійняв Еліас.

У новому розділі, над яким я зараз працюю, ми заглянемо в Палац Вічності. Там холодно не від вітру, а від присутності Відлуння Порожнечі. Ви дізнаєтесь, що Імперія — це не просто держава, а гігантський фільтр, і він починає прориватися.

Фрагмент із 22-го розділу «Тінь за троном»:

 «— Ти обіцяв мені абсолютну тишу, Шен, — голос істоти не звучав вухами, він виникав прямо в мозку, наче дряпання голки по склу. — Але я чую шум. Золотий шум, що роздирає моє небо. Твій «інструмент» Кейн став моїм прокляттям.

 — Я випалю Сянь Юань, — голос Шена тремтів, що було нечувано для правителя Окріуму. — Я зруйную підземні яруси. Я завалю розлом так, що навіть пам'ять про них зникне.

 — Пам'ять не зникає від каміння, — прошепотіла Тінь, наближаючись до нього. — Вона зникає від Порожнечі...»

Що це означає для наших героїв?

Еліас став частиною чогось набагато більшого, ніж просто дезертир із Книгою. Тепер проти нього не просто загін Мисливців, а «Камертон Забуття» планетарного масштабу. Шен готовий стерти саму суть людських душ, аби лише повернути свою крижану тишу.

Світ «Тріщин на білому шовку» змінюється. Хмари над Окріумом стають багровими, а мешканці вперше за тисячу років відчувають тривогу. Тиші прийшов кінець. Починається буря.

Як ви гадаєте, чи зможе іскра Еліаса вистояти проти «Чорного Сонця» Імператора? Чи не занадто висока ціна за право відчувати?

Чекаю на ваші теорії в коментарях. Розділ 22 вже зовсім скоро!

Читати тут: Тріщини на білому шовку