Візуал П + П. Везіння не вічне.

– Як ти можеш зараз жартувати! – здивувався Кель. – Нам треба думати, як звідси вибратися!

– Цікаво, і що ж ти придумаєш, промінчику? – темна криво всміхнулась. – В тебе навіть твого кухонного ножичка відібрали. От був би він в тебе – тоді б ти, звичайно, відкрив ним замок, наче легендарний злодій, а потім перерізав би усіх лиходіїв і героїчно врятував нас.

 

Кельміраель уважно подивився на неї. Обличчя ельфійки виглядало як зазвичай – спокійним та з легким відтінком веселощів… Але сірі очі постійно бігали туди-сюди, ані секунди не затримуючись на одному місці.

 

Та вона нажахана – і ще як би не більше за нього! І саме свій страх намагається приховати за усіма тими жартами і підколками. Ельфійка не боялась ворогів чи хижих звірів – але тепер на обрії замайоріла доля, значно гірша за смерть.

 

– Пелюсточко, – Кель підсів ближче, обережно взяв її праву долоню обома руками, пильно дивлячись в очі, – я знайду, як нам вибратися з цієї халепи. Не бійся.

– Хто тобі сказав, що я боюсь?

– Я сам собі це сказав, – губи ельфа розтяглись у ледь помітній посмішці. – Щойно.

– Ти глянь, запам’ятав! – хихикнула темна. Кель з радістю відзначив, що очі в неї бігати перестали – заспокоїлась. На серці відлягло. – Але… Що ти придумаєш, промінчику? Ми голі-босі, замкнені в клітці, яка блокує магію, а довкола зграя горлорізів. Якщо ти щось утнеш – вони можуть зробити тобі боляче… – її голос стишився. – А мені б цього дуже не хотілось, – вона простягнула ліву руку і накрила долоню Келя своєю. – Тому я тебе прошу, світленький – не геройствуй зайвий раз. Зроби це для мене…

 

Ельф відчув, як хвиля тепла розливається тілом, накриваючи з головою. Великі сірі очі дивились на нього – пильно й проникливо, очікуючи на відповідь, а він дивився в них – і не міг відірватися. Та й, власне, не хотів.

 

Зараз Кель усвідомлював, що готовий на все, аби Міра ще хоч разочок ось так на нього поглянула. Взагалі на все. Але раз вона просить… Що ж, він не робитиме необдуманих вчинків.

☀️ Промінчик та Пелюсточка  ❀

п.с. Ілюстрація до вчорашнього розділу. Сьогодні, мабуть, оновлення не буде - часу геть нема. Плюс в мене в голові виникла сюжетна "вилка", і треба з нею щось вирішити))

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Одним поглядом відрізала робити необмірковані вчинки))

Очерет
03.02.2026, 20:30:20

Катерина Винокурова, Вона така)) Вміє переконувати)

avatar
Alika Ost
03.02.2026, 18:31:04

Дуже ніжно ❤️❤️❤️

avatar
Олена Ранцева
03.02.2026, 16:00:32

Вай, класні)))

Очерет
03.02.2026, 16:23:04

Олена Ранцева, Вай, дякую)))

avatar
Крісті Ко
03.02.2026, 15:03:54

❤️❤️❤️

Очерет
03.02.2026, 15:31:51

Крісті Ко, ❤️

avatar
Ромул Шерідан
03.02.2026, 14:46:40

Дуже мило)

Очерет
03.02.2026, 14:51:37

Ромул Шерідан, Мабуть, так)

avatar
Ганна Літвін
03.02.2026, 14:38:51

✨️❤️❤️❤️✨️

Очерет
03.02.2026, 14:39:10

Ганна Літвін, Дякую❤️

Дуже приємний візуал✨

Очерет
03.02.2026, 14:38:45

Кайла Броді-Тернер, Радий, що подобається ☀️

Інші блоги
Нова книга вже на шляху
Доброго дня, любі читачі! Нещодавно почала писати нову книгу яка має назву: "Гедеон - могутній воїн". В книзі розгортається історія надскладних стосунків між чоловіком та дружиною, які вже прожили досить довгий період
Перша сотня!
Всім привіт, мої любі читачі! Сьогодні на моїй авторській сторінці маленьке, але неймовірно важливе та хвилююче свято. Наш затишний куточок романтичних історій перетнув першу серйозну позначку — нас уже 100 підписників!❤️ Коли
Не віриться, але сьогодні опівночі — фінал
«Кодекса зради. Дружини найкращого друга». ❤️ Сьогодні я викладу два останні епілоги, натисну ту саму важливу кнопку «повний текст»… і відпущу Лео та Вів’єн. І, чесно, мені дуже важко з ними прощатися. Ця
Tale Fatum: зустрінемось у Пеклі?✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Сьогодні частково анімовані, частково статичні візуали, цитат не додаю, мерщій читати, книга підбирається
Анонс розділу. Нове бажання
Вітаю, мої солоденькі! Ось і настав час для наступного бажання. І що ж там пообіцяла Моргана? Трохи пізніше ми дізнаємося, яку саме помсту вона вигадала. — Ти серйозно? — Цілком, — його голос був спокійний,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше