– Як ти можеш зараз жартувати! – здивувався Кель. – Нам треба думати, як звідси вибратися!

– Цікаво, і що ж ти придумаєш, промінчику? – темна криво всміхнулась. – В тебе навіть твого кухонного ножичка відібрали. От був би він в тебе – тоді б ти, звичайно, відкрив ним замок, наче легендарний злодій, а потім перерізав би усіх лиходіїв і героїчно врятував нас.

 

Кельміраель уважно подивився на неї. Обличчя ельфійки виглядало як зазвичай – спокійним та з легким відтінком веселощів… Але сірі очі постійно бігали туди-сюди, ані секунди не затримуючись на одному місці.

 

Та вона нажахана – і ще як би не більше за нього! І саме свій страх намагається приховати за усіма тими жартами і підколками. Ельфійка не боялась ворогів чи хижих звірів – але тепер на обрії замайоріла доля, значно гірша за смерть.

 

– Пелюсточко, – Кель підсів ближче, обережно взяв її праву долоню обома руками, пильно дивлячись в очі, – я знайду, як нам вибратися з цієї халепи. Не бійся.

– Хто тобі сказав, що я боюсь?

– Я сам собі це сказав, – губи ельфа розтяглись у ледь помітній посмішці. – Щойно.

– Ти глянь, запам’ятав! – хихикнула темна. Кель з радістю відзначив, що очі в неї бігати перестали – заспокоїлась. На серці відлягло. – Але… Що ти придумаєш, промінчику? Ми голі-босі, замкнені в клітці, яка блокує магію, а довкола зграя горлорізів. Якщо ти щось утнеш – вони можуть зробити тобі боляче… – її голос стишився. – А мені б цього дуже не хотілось, – вона простягнула ліву руку і накрила долоню Келя своєю. – Тому я тебе прошу, світленький – не геройствуй зайвий раз. Зроби це для мене…

 

Ельф відчув, як хвиля тепла розливається тілом, накриваючи з головою. Великі сірі очі дивились на нього – пильно й проникливо, очікуючи на відповідь, а він дивився в них – і не міг відірватися. Та й, власне, не хотів.

 

Зараз Кель усвідомлював, що готовий на все, аби Міра ще хоч разочок ось так на нього поглянула. Взагалі на все. Але раз вона просить… Що ж, він не робитиме необдуманих вчинків.

п.с. Ілюстрація до вчорашнього розділу. Сьогодні, мабуть, оновлення не буде - часу геть нема. Плюс в мене в голові виникла сюжетна "вилка", і треба з нею щось вирішити))