Мега знижка на Карамельку!не пропустіть.+оновлення

Доброго вечора, мої любі!

Сьогодні діє мега знижка на ніжну і емоційну історію кохання. Поспішайте, залишилось всього кілька годин.

  Анотація до книги "Карамелька "

Емма колись була закохана в одного з синів багатійки, в будинку якої працює її мати. Артем  дуже гарний і старший за неї. Знаючи про її почуття, постійно насміхався над смішною кучерявою  дівчинкою в окулярах і з брекетами на зубах, яка мало не втрачала свідомість від  кожного його погляду. Іноді він насміхатись  над  нею перед своїми друзями.Мати,  дізналась про почуття доньки і відправила її на навчання до родичів за  кордон. Час минув і гусениця  перетворилась на метелика. Мати захворіла і Еммі довелось повернутись додому. Чи змогла  дівчина  пробачити і забути образи минулого? Відразу скажу- НІ ! А от Артему тепер доведеться напружитись , щоб вимолити пробачення в дівчини, яка заполонила його серце з "першого" погляду.
Гумор
Пристрасть
Дуже емоційно
Кохання всупереч
Сильні почуття

Уривок

     - Ти чарівна. - підняв її руку до своїх губ. Раптом в голові промайнула думка, а якщо вона так для піжона одяглась? Щоб його вразити. - Еммо, що між тобою і тим прилизаним?  

     - Ноа? Ми просто друзі.  

     - А раніше між вами щось було? Ну він ж не міг просто так прилетіти стільки кілометрів, щоб просто побачити тебе. - вона прикусила губу, або ховає посмішку, або нервує.  

     - Якщо й так, це моє минуле, яке я не можу змінити. - от зараза! Лупить мене моїми ж словами.  

     - Еммо! Я не хочу бачити його поруч з тобою. - вона підіймає брови.  

     - Артеме, ти дав мені час подумати. От я й думаю. - розвернулась і сіла в авто. Мене ж почало колотити від люті. Вона знущається чи що? Я ж просто вб'ю його нахер якщо дозволить собі щось зайве. Чорт! Чого це мене так штирить? І як люди живуть з цими почуттями? 

      Ми під'їхали до готелю де нас вже чекав піжон з віником в руках. Блін! Ну він реально наривається. І чого це я сам не додумався купити квіти? Телепень! Та я останнім часом здається взагалі мізки відключив і вони якось не так працюють. Хоча, я ж і не дарував ніколи квіти дівчатам. Якось не доводилось. От і тепер не подумав. А він виходить подумав. Ну що ж , молодець, америкос. Тільки це нічого не дасть. Ця крихітка все одно моя. І дуже скоро ти сам це зрозумієш.

     - Ем, ти як завжди неперевершена. Це тобі. - протягує їй квіти.  

     - Дякую Ноа. – посміхається дівчина. 

     - Так, з віником сідати в салон не дозволю, ненавиджу цей запах. - фиркаю. - Клади в багажник. І взагалі-то, тут двоє дівчат, доречно було б купити два букети.  

     - Мабуть. Але ти як я розумію, не розщедрився й на один. - фиркає прилизаний. - Ем, я дуже радий що ти носиш сережки які я подарував. Тобі дуже гарно. - він подарував їй сережки? Значить все ж між ними щось було. Мало того, якщо вона їх носить, значить дорогі як пам'ять. Чи я щось не так розумію? Чорт! А це мені вже не подобається.  

     - Поїхали вже розважатись. Скільки можна тут стояти? - сказала Джес і знов сіла в авто. Я ж взяв Емму під руку і провів до передніх пасажирських дверцят, давши чітко зрозуміти, що їде вона біля мене. 

     - Ці сережки він тобі подарував? - запитую українською в дорозі. Вона кивнула. - Я не хочу щоб ти їх носила.  – вона повернулась до мене і в її очах читалось обурення і насмішка.

     - Ну, взагалі-то ти не можеш цього вимагати...

А ще, щойно було опубліковано новий розділ історії "Тебе кохати заборонено". Якщо ви ще не з головними героями, то приєднуйтесь.

     Анотація :

      Я щойно розійшлась з хлопцем, який мені зрадив і обіцяла собі, що більше ніяких відносин. Лише навчання і друзі. Та тут з'явився він і мій світ перевернувся. Він - мій новий викладач, від якого всі дівчата в інституті пісяють окропом. І як би я цього не хотіла, та змушена зізнатись, що я теж. Тим більше, що я з ним познайомилась, ще до того, як він прийшов в інститут. Ще й як познайомилась... 
     Його поцілунки зводять з розуму, а руки міцно обіймають. Я втратила голову. Тільки це не правильно. Нам не можна бути разом. І справа не лише в тому, що він мій викладач...
Історія про Єву - доньку Кості і Аліси. Четверта книга циклу "Кохання з перешкодами". 
Книгу можна читати окремо.
- викладач і студентка
- справжнє кохання
- емоційно
- пристрасно
- відверто
- гумор
- таємниці минулого
18+

Уривок

 Я зупинив автомобіль біля сусіднього будинку, як і минулого разу. Самому гидко від цієї ситуації... В свої тридцять з гачком, змушений ховатись щоб мене не побачили з коханою дівчиною. Хіба це нормально? Хоч нормального в нашому випадку взагалі мало.  Стис сильніше її руку і потягнув до себе.

    - До завтра, Діамантику. - цілую в губи і ми посміхаємось. 

    - Мене так мама називає. - опускає очі. 

    - Знаю. Я чув. Тобі личить. - знов цілую. - Біжи, маленька. - Єва кидається мені на шию і міцно обіймає.

    - Я не хочу, Владе. Мені з тобою так добре. Не хочу нікуди йти. З тобою хочу. - перетягую її собі на коліна і обіймаю. Вона пахне моїм гелем для душу. Мною пахне. - Давай разом проведемо вихідні? - пропонує.

    - Я теж не хочу тебе відпускати, Єво. - знов цілую. - Обіцяю, це не надовго. Я обов'язково щось придумаю і дуже скоро нам більше не доведеться ні  ховатись, ні розлучатись. - вона подивилась мені в очі.

     - Що ти маєш на увазі? 

     - Як тільки я розповім про нас правду, ти відразу переїдеш до мене.  А щодо вихідних... Я обіцяв мамі що приїду до них. Тато знов щось там втворив. Мама дуже просила щоб я вставив йому клепки.  Хіба що, ти можеш поїхати зі мною. - вона округлила очі. 

     - Ти серйозно? Ти хочеш познайомити мене з батьками? 

     - А  чому б ні? Ти все одно рано чи пізно з ними познайомишся. А так, хоч там нам не доведеться ховатись...

Підписуйтесь на автора, щоб бути в курсі всіх подій.

Всіх міцно обіймаю.

Гарного вечора і тихої ночі!