Набирає популярність

Привіт! 

Моя гаряча історія "Право на щастя" потрапила сьогодні у віджет "Набирають популярність" з такою чудовою сусідкою. Дякую, що цікавитесь і продовжуєте читати!

Ця історія про те, як в один момент був зруйнований увесь мій звичний світ, коли моє життя полетіло шкереберть. А я ж нещодавно вважала себе такою щасливою. Дурненька. Трохи розповім вам про те, що сталося. 

Мені двадцять вісім років, я маю свій дім, я маю роботу, що не приносить мені задоволення, маю кота та маю чоловіка. Мала... Бо тепер я не впевнена у тому, що ми разом. Він мені зрадив. Переспав з якоюсь колегою у відряджені, як виявляється ще й неодноразово. Як я про це дізналася? Сідайте зручніше і слухайте!  

Ми були тоді у друзів на вечірці, нас була велика компанія, ми пили алкоголь, танцювали, багато сміялися та веселилися. А потім він лишив свій телефон на дивані поруч зі мною і вийшов з хлопцями на вулицю. Прийшло повідомлення, на яке я спочатку не звернула увагу, потім ще одне і ще одне. Ніколи не мала звички перевіряти смартфон свого чоловіка, але тут взяла до рук, щоб вимкнути гучність, саме в цей момент прийшло ще одне повідомлення від контакта, що підписаний «Саня». Зі словами «Сумую».  

Якщо ви колись переживали зраду, то ви мене зрозумієте, що я тоді відчувала. Моє життя вмить зупинилося, дихання збилося, а серце почало хаотично тарабанити в грудях. В мене був шок. Самий справжнісінький шок, бо я такого не очікувала. Я відкрила месенджер і натиснула на ім’я, те що я там побачила вибило землю з-під моїх ніг.  

«Я знову беру нам люкс?» 

«Ти де?» 

«Дякую за квіти» 

«Коли ми зустрінемось знову?» 

«Дякую за білизну» 

А ще вище в діалозі фото тієї самої білизни на жіночому тілі. Цю жінку я не знаю й ніколи не бачила її, адже жодного разу не пересікалася з колегами свого чоловіка, мене не кликали із собою на корпоративи, до себе ми теж нікого не запрошували.  

Я не знаю, як я втримала келих з вином у руці і не привернула до себе ще більшої уваги. Бо подруги і так спитали, чи все нормально у мене. Мабуть, усе через те, що я почала тремтіти. Я просто заблокувала телефон, навіть не закривши діалогове вікно з тією Санею. Хоча, можливо, «Саня», то лише прикриття. Поклала телефон назад, тихенько вийшла з-за столу й пішла до туалету. Зачинивши двері за своєю спиною я просто сіла на холодну плитку у ванній кімнаті, я з’їхала спиною по стіні і дивилася в підлогу. Я захлиналася своїм болем. 

Як?! Як так!? Я не можу в це повірити! Невже це все правда!? Невже мій Славік мені зраджує!? У нас же було все добре в стосунках, я слідкую за собою, аби мати завжди привабливий вигляд. Від сексу ніколи не відмовляюся, так бувало, що імітувала задоволення, бо воно не приходило, та ображати чоловіка мені не хотілося. Але ж він завжди кайфував. Хоча останнім часом він і почав їздити у відрядження, та я б ніколи не подумала, що там у нього хтось з’явився, бо дома він накидався на мене й не міг насолодитися. 

 Я не можу в це повірити і прийняти. Мені просто не вкладається в голові усе це. Сльози навертаються на очі і течуть річками по щоках. Мені хочеться вити та я стримуюсь, бо ми ж в чужому домі, де повна хата людей, і не прийнято в нашій родині на публіці проявляти почуття. Я не знаю, що мені тепер робити. Як вийти туди? Робити вигляд, що нічого не знаю не вийде, бо він візьме телефон до рук і побачить все. Та я і не змогла б переступити через себе, занадто я гидлива до такого.  

Хтось смикає за ручку на дверях, я встаю з підлоги й кажу, що тут зайнято. Опираюся на раковину й підіймаю голову, уважно розглядаючи себе у дзеркалі. Очі блищать й почервоніли, губи та колір обличчя стали блідими. Так, зараз я маю ще той видок, тому вирішую не повертатися назад за стіл, а поїхати додому. Вмиваюся холодною водою, стираючи чорні розводи від фарби для вій, протираю обличчя паперовим рушником й виходжу з кімнати. За дверима нікого. Цікаво, мій чоловік вже все зрозумів і боїться зустрітися зі мною, чи він і досі розповідає усім якісь байки на вулиці?