Останнім часом мене запитують про нові історії, але зараз я обрала для себе іншу, не менш захопливу роль — роль читача. Поки мої власні сюжети чекають свого часу, я з головою поринула у світи, які створюють талановиті українські автори)

І я не лише читаю, але й роблю рекомендації у своїй групі в інстаграмі та створюю колажі до історій) 

Автор Анні Кос — "Тріумф її величності"

Початок книги Анни Кос «Тріумф її величності» одразу занурює читача у гущу подій. Прочитавши перші розділи, я подумала: «Ого. Хай Бог милує. Легкої прогулянки цією історією не буде!». Перед нами постає жорсткий і несправедливий світ, який без прикрас демонструє свою справжню натуру.

Авторка ніби з перших сторінок озвучує правила гри: «Ось умови. Виживай або зламуйся». Жорстокість тут не романтизована й не пом’якшена — ілюзії руйнуються одразу. Та попри важку атмосферу, з кожною сторінкою історія захоплює дедалі більше й не відпускає.

Мені дуже сподобалася динаміка книги, інтриги та поступовий розвиток стосунків головних героїв — від страху та неприязні до розуміння і кохання. Спершу Макс Штрогге був саме тим, чиї дії та магія завдали Сюзанні болю. Проте протягом історії відчувається, що навіть «монстри» іноді виявляються людянішими за самих людей. Добро і зло тут не завжди чітко розмежовані, а героїв варто оцінювати не лише за їхніми вчинками, а й за мотивами та внутрішнім світом.

У сюжеті присутній любовний трикутник: Макс — Сюзанна — Карл. Чесно кажучи, Карл мені відразу не сподобався. Він такий «ідеальний», що місцями здавалося навіть занадто.

У книзі також є розділи, присвячені другорядним героям, і хоча вони не такі центральні, як основна сюжетна лінія, мені все одно було дуже цікаво їх читати. Мене навіть не збентежив той факт, що глави від Сюзанни ведуться від першої особи, водночас як розповіді від інших персонажів мають інший стиль оповіді. Це додало історії багатогранності та змусило ще глибше відчути історію й характер кожного героя.

Автор Дар'я Новицька — "Джон Вуд"

«Джон Вуд» — книга, події якої відбуваються у Лондоні 1930-х років. Атмосфера історії передана дуже живо: під час читання легко уявити місто, його ритм, напруження та приховану небезпеку.

Головний герой Джон Вуд, викликав у мене суперечливі, але щирі емоції. Його вибори, внутрішні сумніви та прагнення довести власну спроможність роблять персонажа реалістичним і близьким. Мені сподобалося, що авторка не ідеалізує героїв — кожен із них має свої слабкості, страхи й темні сторони.

Особливо мені сподобалося героїня Елізабет. Її кохання — без користі, без гри, просто справжнє.

Щодо іншої героїні я краще помовчу. Нічого писати не буду…

Сюжет тримає в напрузі: у книзі є інтрига, несподівані повороти й моменти, які змушують замислитися над ціною успіху, грошима, владою та особистою відповідальністю. Окремо хочу відзначити стиль написання — він легкий для сприйняття, але водночас емоційно насичений і образний.

Це книга, яка змушує думати про життєві вибори та їхні наслідки.

Автор Іса Тарк — "Затуркана Вернандет для дракона"

Переглядаючи свою книжкову полицю, я знайшла ще одну книгу української авторки. Щоб написати відгук і рекомендацію, вирішила освіжити в пам’яті цю історію й поділитися з вами.

«Затуркана Вернандет для дракона» — це любовне фентезі, яке чіпляє з перших розділів. Історія про вимушений шлюб, нерівність і внутрішню силу героїні подається живо й динамічно. Алісента Вероніка Вернандет після оголошення заповіту дізнається, що зобов’язана вийти заміж за Владику сусіднього королівства Даримира, який виявляється драконом. Її страхи, біль і поступове дорослішання викликають щире співпереживання. Особливо тішить розвиток стосунків із чоловіком — від напруги й недовіри до глибших почуттів.

Я читала цю історію в електронному форматі на Букнет, а також маю її друкований примірник. Окреме задоволення — аудіоверсія від Радіо Бука, яка додає книзі особливої атмосфери. Загалом твори Іси Тарк вражають глибиною, емоційністю та продуманими сюжетами. Їх справді хочеться не лише читати, а й проживати історії разом із героями.