Друзі, запрошую вас зазирнути до романтичної фентезійної історії "НАРЕЧЕНА ДЕМОНА"!  Сьогодні у Мії Золотої було відкрито першу передплату! І вона дуже потребує вашої підтримки!

Розгнівавшись на свого хлопця за його зраду, я випадково викликала демона. От тільки гадки не мала, що виявлюсь його істинною парою і потраплю разом з ним у потойбічний світ...

— Я дізнаюсь, хто тебе підіслав, хочеш ти говорити, чи ні, — тепер вже обурився він.
Він підскочив зі свого стільця і опинився прямо наді мною, нависав згори, зазираючи мені в очі.
Раптом двері в глибині кабінету відчинилися, і увійшла якась жінка, теж у темному одязі, чимось невловимо схожа на Дея.
—...Синку, я лише хотіла…. — жінка раптом зупинилася, як вкопана, витріщаючись на нас.
А викрадач поглянув на мене, після чого несподівано подався ще ближче до моїх губ і поцілував…

УРИВОК ДЛЯ ВАС 

— Ти якась інакша, — сказав Дей, дивлячись на неї. 

— Я така, як була завжди, — вона усміхнулась. 

— Ні, не така, — він похитав головою. — Але зараз не до того. Нам треба втікати. Що ти зробила? — він підвівся. — Ніби отруту висмоктала, але як? 

— Досить ігнорувати нас! — почули ми мисливців. 

— Більше ви не зможете торкнутись її, — Дей зло зиркнув на них і спрямував на них долоню з ножем. — Хто посміє, помре прямо зараз. Ніко, ходімо, швидше! 

“Треба врятувати моїх подруг”, — звернулася я подумки до тієї, іншої Ніки. 

— Дівчата, — вона вмить опинилась біля них і розірвала їхні мотузки на руках. — Швидше, ходімо до порталу!

— Звідки в тебе ця сила? — здивувалась Оскана.

— Досить розмовляти, швидко в портал! — вигукнув Дей, відбиваючись одразу від декількох мисливців одночасно. 

"Можна мені повернутися назад у своє тіло?” — знову запитала я. 

"В цьому більше немає потреби, ти свою функцію виконала…А тепер я повернулась і завжди буду з Деєм…" 

Продовження - щодня о 17.00! Підписуйтесь на авторку і купуйте  книгу "НАРЕЧЕНА ДЕМОНА" сьогодні, щоб підтримати авторку! Ваша підтримка дуже важлива!