– Ви чого? – нервувала я, хоча адреналін уже почав зашкалювати.

– Ти смієшся з чужих жартів, – підкреслив Ерік, який притискався плечем до стіни і дивився на мене.

Я закотила очі від банальності приводу затягнути мене сюди.

– Хлопці, не ревнуйте, я вам не зраджую.

– Доведи, – прошепотів Мирослав, несподівано підняв мене за стегна й посадив на пральну машинку.

Він поцілував мене. Я на мить розгубилася, але відповіла, відчуваючи його гаряче дихання, що зводило з розуму. Згадувала про Еріка, який міг відчути себе зайвим, але він у цей момент (...)

– Ей! – пискнула я і відсторонилася. – Цього разу так не буде. Ми займаємо єдиний туалет, нас виженуть звідси.

– Впевнений, нас зрозуміють, – посміхнувся Ерік.

– Не хочу, щоб нас бачили тут утрьох, – не відступала я. – Які чутки поповзуть?

– О, насправді все набагато цікавіше, – Мирослав ступив на півкроку вбік.

Читати тут

H7uyf5D4 

Солодка заборона ❤️