Інструменти ШІ у творчості (робота з зображеннями)

Інструменти ШІ у творчості (2. Робота з зображеннями)

1. Вступ

Візуал у сучасній творчості — це не “картинка для галочки”, а перше, що бачить читач. І якщо автор може або годинами шукати потрібний образ, або сформулювати ідею і швидко отримати варіанти, вибір очевидний. Цей блог — не про “чи можна”, а про як робити це свідомо і відповідально.

2. ШІ у візуалах — це не кнопка “зроби красиво”

Генеративні моделі не “малюють думку”, вони реалізують технічне завдання. Без чіткого запиту результат такий самий, як у будь-якого дизайнера без брифа — випадковий і непередбачуваний.

3. Де ШІ реально корисний автору

- концепт-арт локацій

- атмосфера сцени або емоційний стан героя

- варіанти обкладинок і тизерів

- швидкий пошук стилю (світло, колір, композиція)

ШІ тут працює як візуальний чорновик, а не фінальний художник.

4. Якось я створював картину концепт - арт для пісні
Вона шоста у альбомі. Назва пісні "Тінь Йормунганда". Це концептуальний альбом на 9 пісень по мотивам Скандинавської міфології.

Так ось почав з генерації вихідного зображення. З пачки варіантів вибрав ось такий:


В принципі він мене відсотків на 80 влаштував, тепер час з цим працювати.
На цьому варіанті ще присутні зайві елементи (звичайні кораблі, космічні судна), образ Тора не відповідає задуму, а рівень деталізації недостатній. Далі йде ручна доробка: очищення композиції, уточнення образів, правки стилю та деталей — до фінального результату, який відповідає концепції.

Прибираємо зайві деталі у фотошопу.

 

Домальовуємо персонажу шолом і волосся, яке відповідає задуму.
 

І через програму Topaz Photo AI робимо деталізацію усіх елементів і фінальну корекцію, якщо щось не влаштовує.

Отримуючи на виході ось такий результат. 

Вихідний результат ШІ — це чернетка візуалу: її не публікують “як є”, а аналізують, чистять від зайвого, підганяють під задум, доводять вручну до стану, який відповідає історії, стилю й конкретній сцені.

5. Збереження зовнішності на зображеннях
Окремий плюс сучасних інструментів ШІ — можливість переносити зовнішність персонажа з однієї сцени в іншу: ти задаєш базовий образ (обличчя, пропорції, стиль, ключові деталі), а далі відтворюєш його в різних локаціях, позах і ситуаціях, не “вигадуючи героя заново” щоразу. Це дає візуальну цілісність проєкту й економить купу часу на повторному підборі референсів.



ШІ у роботі з візуалами — це не кнопка “зроби красиво”, а інструмент прискорення й уніфікації: він дає базу, варіанти й стабільність образів, а фінальний вигляд народжується вже на етапі відбору, правок і авторських рішень. Як і з текстом, усе вирішує не сам інструмент, а той, хто доводить сцену до відповідного концепту.