...взяла в руки блиск, щоб нафарбувати губи.

- І навіщо ти це робиш? - запитав розглядаючи мене в дзеркало, стоячи позаду.

- Що? - не зрозуміла.

- В тебе цього блиска не буде через десять хвилин. - повернув мене до себе і притулився до моїх губ. - Мммм солоденьке. - прошепотів мені у вуста.

- Я ще не встигла нафарбувати. - посміхнулася.

- То це ти така солодка? Рибка, ти неймовірна. - поцілував мене знову, довгим, ніжним, спокійним майже лінивим поцілунком. - Пішли, розвіювати журбу?

- Ага. - я натягла куртку і ми вийшли.

https://booknet.ua/reader/mudrii-yak-ne-pddatisya-spokus-b447176?c=4911831

Карина звичайна медсестра в лікарні. Працює наднормово, не жаліючи сил. 

 Ярослав має власну фармацевтичну копропцію і мережу приватних лікарень.

Вони зустрілися після нового року, але Яр швидко забув ту зустріч маючи багато жінок, міняючи їх щодня, але за збігом обставин Карина починає працювати в одній із лікарень, якою Ярослав опікується особисто. 

Тепер він точно її згадає і навряд колись зможе забути.