Додано
26.01.26 20:50:17
Мої амулети — мої правила⭐

✨ Кажуть, магічні амулети треба купувати в лавці, де пахне ладаном і таємницями. А продавчиня буде загадково запалювати пахощі та малювати в повітрі загадкові символи.
⭐Та справжні лише ті, що ти обрав сам. Бо хто краще знає твої примхи окрім тебе? Насправді, він є у кожного з нас. Невелика річ, яка приносить впевненість попри всю логіку великого міста. Улюблені кеди, в яких щастить, значок збілим кроликом від пробок або канцелярська скріпка, яка відводить увагу босів, коли вони у поганому настрої.
☀️Мій улюблений — ґудзик від старої сорочки, який «захищає від дедлайнів». Чесно кажучи, дедлайни все одно приходять, але ґудзик додає відчуття, що я не сам у цьому вирі подій.
✌️І знаєте що? Амулет у великому місті — це не тільки побутова магія, а й маленький привід усміхнутися серед життєвих негераздів і нескінченних Zoom‑дзвінків. Можливо, ваш власний амулет прямо зараз лежить у кишені пальта, між проїзним і бонусною карткою кав'ярні за рогом.
✨ Бо головне — щоб він приносив удачу саме вам. Тож носіть свої амулети з гордістю. Навіть якщо це просто шкарпетка, яка «приносить удачу на співбесідах».
Новий розділ Їх розлучила смерть за посиланням
Кіт Анатолій
191
відслідковують
Інші блоги
Ніченьки, панове! Я тут випала із життя на тріньки, але повернулася нарешті. І принесла з собою новий розділ омегаверс-роману «Начинка вишнево-пʼянка». Уривок з Розділ ХХVІІ. Прощавай, Пак Чіхьон (2:1) Чонґуку
Планувала сьогодні дописати на виставити розділи для «Знак дракона» та «Знайди мене на Різдво», але так як наші сусіди дуже погані люди, у нас немає світла(( Половину розділу написала зі свічкою, у телефоні та
Усім доброго ранку ☕ Сподіваюся, ваш день пройде так, як запланували ☀️ Нагадую: моя новинка "По сусідству з Грозою" ⚡ виходить щодня о 21.00 ✍️ Вона, до речі, є учасником флешмобу Чарівної
Хвилин через десять Карина виходить з аптеки з повним пакетом, та всю дорогу додому дівчина кашляє. Я сподіваюся, що саме це стало причиною того, що вона не прийшла до мене вночі… Уже під’їжджаючи до будинку, цікавлюся: —
ЧАСТИНА III. СВІТ БЕЗ НЬОГО (2026–2076)
Святослав спить.
А світ — ні.
Поки таймер у кріокамері відраховує десятиліття, Україна проходить шлях, який неможливо пережити двічі. Зима 2026 року стає випробуванням на людяність,
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
♥️♥️♥️
Ну от, сиджу тепер думаю, який в мене є амулет…
Дякую❤️)))
Кіт Анатолій, Я можу звʼязати іграшку, змайструвати бантик, прикрасу, які з легкістю стають для когось амулетом. Я люблю зберігати речі в яких закарбована памʼять, які несуть сенс , наприклад татова старенька Біблія, яку я зберігаю як скарб ще зі шкільних часів, старий щоденник з моїми юнацькими віршами, нотатки з ідеями книг.
Певно мій амулет завжди в моєму серці, який заряджає речі для інших.
Мило про гудзик ☺️
❤️❤️❤️
У мене нема((((((
Треба терміново виправляти ситуацію ☺️
❤️✨❤️✨❤️
Дуже гарна візуалізація ♥️✨✨♥️
♥️✨♥️✨
О, моїм амулетом, довгий час був щасливий талончик на трамвай))
Кіт Анатолій, Класно)
І то правда) у що вірю — те й оберігає/допомагає ❤️
Лана Жулінська, Абсолютно правильно ♥️
А ви були у такій лавці? Гарний візуал та милий кролик! ❤️
Кіт Анатолій, Ммм, як цікаво. Є лавки, які повні всіма амулетами, але вони насправді пусті. І це відчувається. Як мішура міста і вогні, що всього лише пустота, а не світло. ))
Цікава думка✨
Delulu Fabii, Дякую ʕ☆ᴥ ~ʔ
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати