От в мене назріло цікаве питання. Навіщо ви пишете? Заради слави, грошей, чи можливо це ваша можливість втекти від реальності? Побувати в тих світах в яких ви ніколи не побуваєте?.
Давайте трішки поспілкуємося. Відволічемося від труднощів сьогодення.
27 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМоя книжка це мрія дати українську королеву снігу, не злу , а милу, не стару а молоду , талановиту , цікаву. Маленька ідея перейшла в ряд історій головних. По крихті дізнавалась що є карпатські міфи . Дала їм міфічно романтичні продовжені історії , кожному своє. Багато ніжності кохання , тепла стосунків.
Ангеліна Мюрей, Дякую
З дитинства в мене була звичка перероблювати фінали якихось книг, фільмів, оповідань.. Я могла довго лежати, думаючи про усіляке і переписуючи в голові історії.
Пізніше почала ходити на апаратне лікування очей. Та малій дитині як я було сумно сидіти годинами на тих апаратах. Тож я й вигадувала своїх персонажів.
І так дійшло, що я часто цим займалася. Тож в один день вирішила почати малювати комікси. Вони були нашвидкуруч намальовані, але й досі я переглядаю їх)
А в один день вирішила почати й писати))
Та й таке :)
Віка Лукашук, Інколи в мене так само було. Я завжди думала а якби в цієї історії був інший кінець? А якби герой вчинив по іншому?
Дякую за відповідь
Читала з малечку, багато — ночами, інколи безупинно.
За стільки років стикнулася з тим, що все важче вгодити собі з книгою, бо багато чого вже прочитала.
І вуаля — чому б самій не спробувати написати те, чого вже не вистачає в книжках.
Це приносить своєрідний кайф і задоволення, коли слова на папері починають подобатися тобі, викликати емоції, збудження від прочитаного.
Ну і, звичайно, можливість відволіктися від сьогоднішніх подій…
Арія Щульц, Дякую за відповідь. В мене таке також було. Бо тоді з літературою було не надто.
Просто, щоб в українській літературі було щось від кіберфентезі. А чого б ні.
Ангеліна Мюрей, Тим паче саме такого ну дуже мало зустрічала. А те що хотілося саме мені почитати майже нема, тож довелося писати самій
Книга (в моєму розумінні) це завжди спілкування. Або те, чим автор сьогодні здатний поділитися зі своїм навколишнім оточенням. Власне, конкретно моя над-літераторська задача полягає в тому, щоб лікувати поранені серця, хоч як би пафосно воно не звучало. Читацький фідбек свідчить про те, що мені це більш-менш вдається. Принаймні зараз.
Нехай вам щастить!
Не знаю, просто розповідаю щось. Це мій спосіб донести якісь важливі думки у максимально безпечній формі. І так само спосіб безпечно через дії героїв вирішити якісь власні дилеми.
Ірина Скрипник, Дякую за відповідь. Дуже цікаво. Не думала над цим
Мабуть, "можливість втекти від реальності" - це десь про мене. Бо реальність паяє, а світи, що народжуються в моїй уяві - ні))
Принаймні так було спочатку, а тепер мені вже це стало подобатись, тому найбільш вірний варіант - "пишу, бо хочеться")
Очерет, Дякую за відповідь
Для мене, це все по троху. Але ж звісно я хочу стати відомою письменницею та жити своїм хобі. Та це не головне, як на мене, я вже не можу не писати. Кожну свою нову ідею, я намагаюся втілити на рядках гугл документу. В мене вже назбиралося їх стільки, але живих, яких я хочу довести до розуму всього пару. Писемність, це мій спосіб рефлексії своїх переживань.
Anya Knight, В мене так само. Є купа текстів але я їх доведу.
Бо вони розповідають мені свої історії, бо це власна терапія) Не можу НЕ писати ♥️
Спочатку мені хотілось написати таку історію, яку я б хотіла прочитати. А тепер - тому що таким чином напівзароджені ідеї, що весь цей час плавали в темному хаосі мого мозку, отримують конкретну форму, життя, стають повноцінними... Раніше я не вірила, що здатна дописати до кінця, тепер знаю, що можу. І це круте відчуття!
Чарівна Мрія, Таак)
Це моя психотерапія наразі, безумовно втеча в інші світи, абощо. Але мені це ще й приносить задоволення
Неба Крайчик, І в мене так само
Не знаю навіщо. З дитинства пишу. Завжди хотіла бути письменницею. Нарешті мрія забулася ❤️
Ангеліна Мюрей, Так ❤️
Пишу , мені це подобається ❤❤❤ кожен раз самій цікаво який вийде твір.
Пишеться тому, що таргани у моїй голові потребують виходу на волю. Почала писати вірші ще у школі, потім закинула. Пробувала і прозу, чим доводила своїх подруг до сліз, бо у мене там всі чомусь вмирали (я така, позитивна по життю). А коли була в декреті і писала дисертацію, треба було від тієї наукової писанини відволікатися. Тоді народився перший нормальний твір - оповідання "Казка про Маленьке Диво", в якому я описала своєму синові в казковій формі як він був зачатий, виношений та народжений. Потім пішли вже саркастичні записки недолугої мами, якою я себе вважала (і досі вважаю). А потім, надихнувшись спогадами про дитинство, де бабуся вигадувала нам з нею неймовірні пригоди, почала цілий цикл дитячих книжечок про "Пригоди бабусі та Натусі". Так і пішло й поїхало. Кінця і краю ідеям новим немає. Хоч і доводиться боротися з прокрастинацією іноді, адже руки таки час від часу опускаються) Думаю, не в мене однієї тут, некомерційної авторки. Але своїх читачів люблю, бо лише вони мене надихають рухатися далі)
Знаєте скільки разів я кидала писати? Десь разів двадцять так точно. Причин тому маса: втома, виснаження, хвороби батьків, смерть мами, особисте, яке я ніколи не виношу на загал. Я можу понити у Фейсбуці та Тредсі. Однак попри те що я пишу, я ще навчаю дітей. Хочу чи ні – це моя робота. Діти – це окремий світ. Я бачу їхній зріст, їхні перші успіхи й пишаюся кожною їхньою маленькою перемогою.
У моїй творчій торбині безліч сюжетів, які я хочу розказати людям.
Попри те що відбувається навколо, попри те що мешкаю у прифронтовому місті, попри те що видавництва мовчать – у мене є маленьке лампове коло читачів, які чекають саме моїх історій. Тому й пишу. Іноді здається, що все навколо дихає сюжетами, варто лишень вхопити думку за хвіст.
Не знаю, чи роблю я цей світ кращим, утім якщо хоч одна людина всміхнулася, замислилася чи отримала задоволення від написаного мною, значить, світ все-таки хоч на краплю стає кращим. Бо кожна емоція безцінна.
Dana N, ❤️❤️❤️❤️❤️
Якраз сьогодні спіймала себе на думці, що, може, варто окреслити собі якусь умовну кількість книжок, які хочу написати. Бо інколи лишаєшся в своєму коконі замість того, аби, можливо, зробити крок назовні. Але творчість рятує мене від поганих думок. Я нервова, самовразлива людина, тож це щось на кшталт медитації. Я писала раніше, і продовжую, бо зараз це тим більше рятує від повного занурення у сьогодення. Якось так.
Для мене важливо, що кожна написана історія - це перетворення уяви і фантазій у щось більш-менш реальне. А, якщо ще й наважитися опублікувати книгу, то це - взагалі шалений викид емоцій! Бо передбачити реакцію читачів на свої творіння неможливо ( а в душі завжди тихенько сподіваєшся, що сюжет сподобається). Поки що для себе виділила в першу чергу емоційне значення авторства, можливо, з часом щось і зміниться.
З цікавості. Кажуть, що цікавість кішку згубила, та хочу побачити, що з цього вийде(=^･ｪ･^=)
Інтерес. Це одне з небагатьох справді цікавих занять, до яких складно втратити інтерес)
Заради себе. І щоб втекти від реальності та не збожеволіти від різних ідей, що іноді нав'язливо не дають спокою )))
Якщо не буду писати, у мене вибухне мозок)))))
Христина Вілем, Згодна. Інколи потрібно випустити пар
Це заспокоює.
Щастя, Потрібно було в блозі написати. Напевно заради всього вище сказаного))). Мене не буде, а книги можливо залишаться.
Хочеться інколи після всіх випробувань подарувати героям щасливий кінець) А ще, в книгах ти сам придумуєш життя, і це насправді допомагає відволіктись від того, що на жаль, ми контролювати не в змозі)
Люмен Белл, Повністю згодна
Only drugs and money
Артем Сахарний, Непогано.
В основному, пишу, щоб відволіктись від труднощів сьогодення...
Чарівна Мрія, Розумію.
Дні бувають дуже тяжкими, почала писати буквально місяця два тому назад, і мені це дуже сподобалося, я ніколи в житті не чула стільки неймовірно гарних теплих слів як тут, творчість рятує від поганих думок ❤️
Це якщо коротенько (^^)❤️
Фантазія вирує, хочеться виплеснути кудись, тому й пишу. І звичайно, хотілося б за це отримувати гроші ❤️
Лана Жулінська, Все попереду
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати