Кінець близько! (і меми також)

І ні, назва цього поста - не нісенітнеця божевільного. Це я так показую, що вже виклав передмову та першу главу останньої книги з циклу "Леді замку Саммерфелл". Без жартів, пишаюся усім цим циклом. Коли я його починав, я планував усього лише 3 частини, де кінцем буде весілля Найро та Селли. Хто ж знав, що вже під кінець першої книги моя історія почне якось жити без мене, а герої почнуть розвиватися так, як я навіть і не здогадувався. 

В цілому, за оригінальним сценарієм, багато чого не мало б відбуватися. Перше, що я зараз можу пригадати — Ріам не мала б втратити ногу у тому темному лісі. І Кірена не мала б загинути. Звісно, що тоді в планах не було ані Іохана, ані... Ізольди... (мені більше за всіх там шкода Ізольду... Хоча здавалося б — персонаж третього плану). 

Та годі із сумним. Книга виходить, цикл завершується, я щасливий! В планах вже є ще один цикл, але то буде хоррор, а я полюбляю писати хоррори. А також ще є у планах два інших хоррори. Не цикл, але повинні будуть вийти непоганими. Ну все, ось вам мем наостанок, я ж знаю, що ви тільки за мемами і приходите сюди))

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Чи знаєте ви який сьогодні день?
На певний період випала з букнетівського життя через ретро Меркурій та Новолуння в Рибах ))) То я так жартую. Але в кожному жарті є лиш доля жарту, як відомо )) Якщо останні дні ви почували себе без сил, то все воно винне - Новолуння
Рецензія на книгу «після тебе» Ньюбі Райтер
Рецензія на книгу «Після тебе» Ньюбі Райтер https://booknet.ua/book/pslya-tebe-b448673 За безстроковим марафоном https://booknet.ua/blogs/post/363457 Коли штучний інтелект поступово проникає в усі сфери життя, закономірно виникає питання: де
Автори, якими я захоплююсь
Кожен з нас може згадати авторів, які надихнули його на щось нове, стали маяком у темряві та дороговказною ниткою на творчому шляху, або ж їхні книги просто влучили в саме серденько й надовго осіли у верхніх слоях підсвідомості.
☀ Весняне Рівнодення ☾︎
☀ Весняне Рівнодення ☾︎ ⏳️ Час, коли світ замирає у крихкому балансі, де світло і темрява тримаються за руки, перш ніж день неминуче здобуде перемогу. ❀Тут, серед перших весняних квітів, під наглядом молодого місяця,
Мене зворушило до сліз...
Я вже не просто плакала, а вила, хапала повітря розпухлими губами, по яких текли сльози, шмигала носом, сиділа на підлозі біля Руслана й притискала його голову до своїх грудей. Я розуміла, що варто заспокоїтися і подбати про
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше