❤️манао та Гюзель❤️

Море було спокійним, хвилі лагідно котилися до берега, залишаючи на піску блискучі мушлі. Сонце вже підіймалося вгору, фарбуючи воду теплим золотом ранку.

Манао, семирічний хлопчик із кучерявим волоссям і ясними очима, бігав уздовж берега, коли раптом побачив маленьку дівчинку в східному платті. Це була Гюзель. Вона сиділа на піску й малювала пальцем узори, немов писала власну казку.

— Привіт, — несміливо сказав Манао, підходячи ближче.

Гюзель підняла голову, її карі очі світилися теплом.

— Привіт. Я Гюзель.

Манао усміхнувся, відчуваючи щось нове всередині себе — дивне хвилювання, яке він не міг пояснити. Він знав, що вона його двоюрідна сестра… але в глибині душі відчував: між ними є щось більше, ніж просто родинний зв’язок.

Вони почали гратися разом: бігали по хвилях, ловили рибок у прозорій воді, будували замки з піску. Гюзель сміялася дзвінко й щиро, а Манао дивився на неї так, ніби бачив найпрекрасніший скарб у світі.

Коли сонце торкнулося горизонту, Манао раптом зупинився й серйозно промовив:

— Я поклявся собі, що завжди буду тебе оберігати. Ніхто не зможе тебе образити, поки я поруч.

Гюзель здивовано глянула на нього, а потім тихо відповіла:

— Добре. Я вірю тобі.

Вона простягнула йому руку, і він міцно її стиснув. У цій дитячій обіцянці народжувалася сила, яка одного дня могла змінити їхню долю.

Це сьогодні вийшла наступна глава 29, можете поспішати прочитати.☺️

Ви вже познайомилися з маленькими героями — Манао та Гюзель♥️. Їхня дружба народилася на березі моря, але що буде далі? ✨ Чи переросте ця дитяча обіцянка в справжнє кохання, чи доля розлучить їх?

✍️Дізнаєтеся вже через тиждень у продовженні роману!

Ставте лайк, пишіть свої враження під книгою або тут, і я дуже чекаю ваших рекомендацій під книгою. Ваша підтримка надихає мене творити далі й робити історію ще цікавішою!

А завтра на вас чекає новинка — слідкуйте за моїм анонсом, щоб не пропустити найцікавіше.

Сучасний любовний роман