Я трохи зникла з радарів.

Крайні дні мене вибило з життя. І я не скиглю, а кажу так як є.

Бо коли на поруч вибухи - всередині теж гуде. А коли зникає світло, тепло і вода - здається, що разом із цим вимикаєшся і ти.

Я реально на кілька днів випала з життя. Не могла ні писати, ні думати, ні навіть нормально тримати фокус.

Але я повертаюсь.

Бо життя триває — навіть попри все.

І мої історії теж тривають.

Мої герої не мають права зупинитись разом зі мною — вони живуть у мені, вони тримають мене, коли весь світ валиться.

Тому так: я трохи пропала, але не здалась ❤️

Дякую кожному, хто чекає, хто читає, хто пише мені повідомлення, хто підтримує. Ви — неймовірні.

Нові глави будуть зовсім скоро.

Обіймаю вас міцно.

І дякую, що ви зі мною ❤️

✨ Софія Гріго