Темрява, Графік і Велика Зрада

Про що це? Мене не було два дні. Для Всесвіту — це мить. Для мого Внутрішнього Критика — це апокаліпсис. Поки ДТЕК намагається повернути світло українцям, а реальне життя вимагало уваги, мої внутрішні голоси влаштували революцію.

ДІАЛОГ №12: Про те, як виправдовуватися перед алгоритмом

ДІЙОВІ ОСОБИ:

• КРИТ: У люті. Його окуляри запітніли від гніву. Тримає в руках графік статистики, який стрімко летить униз.

• ВАСИЛЬ (Автор): Винуватий, неголений, зі свічкою в руках (бо світла знову немає).

• НАТА: Намагається бути миротворцем, але виходить як завжди.

(Сцена: Напівтемна кімната. Крит ходить туди-сюди, нервово цокаючи підборами).

КРИТ: (тицяє пальцем у календар) Два дні! Ти пропустив два дні! Ти розумієш, що це означає мовою алгоритмів? Це смерть! Це забуття! Ми випали з рекомендацій! Читач зайшов, побачив, що "проди" немає, і пішов читати про драконів!

ВАСИЛЬ: (втомлено) Крите, вгамуйся. Не було світла. Потім були справи. Я ж не робот. Я не можу писати, коли...

КРИТ: (перебиває, зриваючись на фальцет) Читача це не хвилює! Читач хоче "проду" до ранкової кави! Ти порушив священний контракт "Автор — Аудиторія"! Ти їх обманув! Ти дав їм надію на щоденний дофамін і забрав її! Ти як Савелій, тільки гірше — Савелій хоч боровся, а ти просто здався темряві!

НАТА: (підходить до Василя, гладить його по плечу) Ну чого ти кричиш на нього? Подивись, він же ледве живий. Ну не було світла, ну не написав...

КРИТ: Це непрофесійно! Це саботаж!

НАТА: (обертається до Крита, намагаючись захистити Автора) Та заспокойся ти! Подумаєш, два дні. Все одно вони не читають!

(Пауза. Тиша стає дзвінкою).

ВАСИЛЬ: (підіймає голову) Ем... Нато? Дякую за підтримку, звісно, але...

КРИТ: (завмирає, його око починає сіпатися) Що ти сказала?

НАТА: (знизує плечима) Ну а що? Статистика ж не росте. Коменти пишуть одні й ті самі. То яка різниця — виклав він сьогодні чи ні, якщо вони все одно не читають?

КРИТ: (вибухає) Так тому вони й не читають, що він не оновлює вчасно!!! Ти розумієш причинно-наслідковий зв'язок, жінко?! Немає стабільності — немає звички! Немає звички — немає читача!

ВАСИЛЬ: (встає, дмухає на свічку) Так, досить! Я зрозумів. Я винен. Але я тут. Я повернувся. І десятий розділ уже на сайті буде о 17.

КРИТ: (бурчить, складаючи графік у літачок) Сподіваюся, він того вартий. Бо якщо ми втратили охоплення заради прохідної сцени... я звільняюся.

НАТА: Не звільнишся. Ти любиш страждати.

ВАСИЛЬ: Друзі, вибачте за тишу. Реальний світ іноді бере мене в заручники. Але Савелій теж сидів у темряві, і він вижив.

ЧИТАТИ НОВЕ (Поки є світло і натхнення): Ми продовжуємо будувати наш неідеальний світ у Зоні Чотири. Заходьте, поки Крит не перекрив мені кисень.

[Адвокат. Читати тут]

РАНІШЕ У БЛОЗІ: Сцена 11: Совість за протоколом (або як Савелій сварив вас пальцем). [Читати тут]

P.S. Друзі, а ви пробачаєте авторам "прогули" через форс-мажори, чи одразу видаляєте книгу з бібліотеки? Пишіть чесно! Крит уже приготував валідол.