Я повільно поставила склянку на стільницю й подивилась на неї прямо.
— Тобі ще не набридло говорити про ваше минуле? — мій голос був рівний, але холодний. — Ти вже пройдений етап.
У її погляді спалахнула злість.
— Обережніше, — прошипіла вона. — Ти не знаєш, ким я була для нього.
— А ти не знаєш, ким він є зараз, — відповіла я. — І це тебе лякає.
Вона зробила крок уперед.
— Він повернеться до себе. До того, ким був. І тоді…
— Тоді він зробить вибір, — перебила я. — Свій. Не твій. Не мій. Його.

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/vzmi-mene-v-polon-abo-pdkoris-b432315