Цікаве з книги "Полювання на Місяць"

– Ну добре…поки залишмо цю тему...але я все одно не відстану. Бо мені ж цікаво, ти якийсь новий вид, чи просто щось старе, яке не вивчене? – перепитала я, все одно мене це цікавіть, тож я ж не вгамуюсь.

 Ще я згадала коли промивала рани, то бачила замість звичайної кістки щось темне, схоже на матовий метал. Але на протез це було не схоже, бо де електрика, яка б живила протез?

– Ну добре… я новий-старий вид, який погано вивчений, – брякнув це іронічно Сова та криво всміхнувся.

– Що? От ти знущаешься? – прошипіла я.

– Алісо, ти лякаєш, взагалі здається ти мене як те жабеня з цікавості почнеш препарувати, вид в тебе характерний, – з іронією сказав Сова.

– А що так можна  зробити? – з не меншиною іронією перепитала я.

– Ні, – навіть якось злякано відповів Сова, так про всяк випадок відійшов по далі від мене.

– Шкода...єх, – похмурніла я.

– Ти виявляється теж маєш темну сторону. Яку тихенько собі приховувала. Але мені вона сподобалася,– сказав Сова, вже закінчивши обтиратися, та пов’язав на стегна рушник.

 Я намагалися на нього не дивитися, щоб зайвий раз себе не мучити. Але погляд все одно тягнувся в його бік, в нього красиве тіло, не перекачане. А міцно складене, жилясте, явно витесане не тренажерною. А боями з всякою поточчю. Особливо гарно виглядав кожен м’яз, поки був вогкий аж блищав. Але слідів від шрамів нема. А вони повинні бути, я не вірю, що він не отримував поранення, та тільки при мені демони його шматували і та кислотна поточь. Мабуть, це все його регенерація,  яка ідеально все лагодить. Блін, я так теж хочу. Бо мені кожне поранення навіть, легке важко дається. І залишає шрами.

 Я тут подумала, що вічне життя – то фігня, бо всі кого ти любиш помруть і ти залишиться сам. А от швидка регенерація...ото круто! Ось щоб я бажала. Щоб люба хвороба, чи поранення в мить загоювалася.

– Йой, сама не знала, що на таке спроможна. Але я намагаюся навчитися жити з цим. Пробач, якщо образила, поступила егоїстично і не спитала чи бажаєш ти стати жертвою моєї темної сторони, – відповіла я, опустив очі і відвернулася.

---------------------------------------

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/polyuvannya-na-msyac-b411827