Питання до "зубатих" авторів.
Колеги, досвідчені автори, у мене до Вас питання на мільйон (або на гігабайт даних).
Останнім часом я все частіше приходжу до думки: якщо у автора немає персонального хейтера або критика-яндере, який починає свій ранок із моніторингу Ваших оновлень, щоб знайти бодай одну «не ту» кому — чи можна вважати, що проект вдався?
Як на мене, відсутність роздратування в аудиторії — це ознака «стерильності» тексту. Якщо про тебе не сперечаються до піни біля рота, якщо ніхто не намагається розібрати твій світ на гвинтики, щоб довести, що він «неправильний» — значить, ти не влучив у нерв. Ти просто написав черговий «гладкий» текст, який забудуть через п'ять хвилин.
Справжня література для мене — це коли читач (або критик) стає одержимим. Коли він ненавидить твоїх героїв, але не може закрити вкладку. Коли він плюється на твій стиль, але читає 20 розділів поспіль.
Моя гіпотеза: хейтери — це найнадійніший індикатор того, що ти створив щось живе. Вони — твої безкоштовні бета-тестери, які доводять, що твій код (текст) працює, бо він викликає системну помилку в їхній картині світу.
Питання до Вас:
Як Ви вважаєте, чи є хейт обов’язковим атрибутом успіху? Чи бувають бестселери, які подобаються абсолютно всім? І як Ви «годуєте» своїх яндере-критиків, щоб вони не втрачали апетит?
Бо мені як новачкові зараз дуже сумно: у мене поки немає власних професійних хейтерів чи активних негативних критиків, які б розбирали мої глави на запчастини. Невже мій проект настільки «безпечний», чи я просто ще не знайшла свого Яндере? Можливо, час шукати щось нове і кардинально змінювати стратегію?
Давайте поговоримо про темну сторону популярності.
18.01.2026
Магістр Анімарум
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДавайте одразу червоним запишемо: хейтер не дорівнює критику. Не плутайте, це як сплутати гівно і лопату. Хейтер як гівно токсичне, тож навіть нормального добрива з нього не буде.
Так от...колись, щоб бути професійним критиком люди спеціальну освіту отримували. Вони повинні були мати певний багаж знань, щоб бути дійсно крутим критиком. Багато в чому розбиратися, тож критик це сурйозний дядько. Його задача дійсно відокремити позитивні сторони тексту, від негатривних. Показати автору негативні, сторони, щоб він все виправити при бажанні. Сенс в цьому дійсно допомлгти авотру покращити текст. Критику все одно чи дійсно автор це зробить. Бо задача критика була виповнена. Також критик не переходить на особистості.Він не ховається. Він такий собі судья Дред літератури. Йому може щиро подобатися книга, а може неподобатися, але задача в нього одна, розділити на два стани книгу: добре, погано. І пояснити чого добре, чого погано. Критик не тішить своє его принижуючи автора, він робить свою роботу.
Хейтер це інше. Це паразит. Його завдання не зробити краще автору, чи книгу, його завдяння підживитися успіхом, принизити автора, знищити, те що хейтер не створював. Тим самим відчути владу.
Хейт зазвичай не про якість/цікавість тексту та об'єктивну критику. Це просто та частина суспільства, яку тригерить чужий успіх, і чим його більше, тим більше бажання хейтера "попустити" автора. Дуже рідко хейтери читають твори уважно — зазвичай це просто той самий "містер одиничка", який пролистує перші розділи книг, щоб поставити найнижчу оцінку. А коли хтось вказує на помилки в тексті — це насправді добре, бо це не хейтер. Це читач, якому ваш твір небайдужий, і він хоче зробити його кращим
P.S. Не плутати хейтерів з критиками. Критики автором чи твором не одержимі, і їхня думка аргументована
Хейт — другий бік захоплення для мене. Без одного не існувало б іншого, бо я сприймаю їх як дві крайнощі однієї суті. Це все небайдужість і увага. В якомусь випадку до тексту/світу/героя, в якомусь — особисто до автора, але тоді то вже питання особистих проекцій самого хейтера/прихильника, гадаю. Чи може бути популярність без хейту?... У звичній моделі мого сприйняття ні, але сьогодні дозволю собі в це повірити, бо дуже хочеться! :)
Вважаю хейтерів хворими людьми. До мене кілька завітала у Тредс, тепер у вічному бані.
Ну, якщо для вас життя - це боротьба, то я розумію, чому не вистачає. Тут загалом притримуються думки, що автор - тендітне створіння, якому може пошкодити надто різка критика і зламати, як ніжний пагін . Про це багато пишуть самі автори.
Особисто мені здається, що хейтер - ні разу не критик. Тому користі від його наявності я не бачу. Чорний піар - теж піар? То не про критику, а про рекламу.
Тому мене цікавлять конструктивні зауваження, а також суб'єктивне враження читача. Але не цікавлять люди, що прийшли вирішувати свої психологічні проблеми за мій рахунок. На щастя, в мене таких і немає)
Насправді, хейтом займаються люди, котрі більше нічого корисного не роблять. І це не лише з творами) якщо твір фігня, то його просто кидатимуть майже одразу, тут і хейтерів не треба)
Магістр Анімарум, Та навряд вони зовсім пропали) просто потрібно вийти на ринок досить потужно) тут можна творця ГП згадати, зараз їй прилітає маса хейту і за книгу, і вцілому. Але така широка популярність не може не викликати чиєїсь заздрості, протидії чи навіть активності людей, які хочуть стати популярними на фоні.
Мені, в силу моєї професії, доволі часто доводиться перевіряти технічні звіти, де кожен термін має бути використаний коректно, бо будь-яка неточність працює як «зіпсований телефон». Помилка на першому етапі проходить через проектантів, замовника, керівника об’єкта, начальників дільниць — і лише в кінці доходить до безпосереднього виконавця, вже у вигляді серйозної проблеми.
Тому неточність на старті майже гарантовано виллється в помилку на фіналі.
Саме через це я будь-який текст можу «розкласти на атоми». За понад 20 років роботи це стало звичкою. Так, у певному сенсі я критик, але, читаючи художній текст, намагаюся чіплятися лише за справді суттєві моменти — ті, що стосуються логіки світобудови, причинно-наслідкових зв’язків і внутрішньої узгодженості.
Я добре розумію, що для 90% читачів ці речі або взагалі залишаться непоміченими, або сприйматимуться фрагментарно. Але саме такі «дрібниці» і визначають, чи світ живий, чи він тримається лише на емоції моменту.
Магістр Анімарум, Я прочитав 18 глав, з логікою тексту все ОК, є дрібні моменти, на які я не акцентую увагу (типу пари одруковок і кілька не дуже вдало вжитих слів(термінів)), але якщо вам це треба, то можу їх Вам підкинути. Якщо є електрона пошта чи ТГ канал для зворотнього зв'язку, можу туди, щоб зайвий раз не акцентувати увагу читачів :).
Ну, можете спробувати мене похейтити :) Я якраз вчора почала публікацію НФ.
А стосовно вашого питання: це насправді не так добре, як здається. Тож навпаки насолоджуйтесь, поки ніхто не чіпає.
Ірина Скрипник, Навіть пробувати не буду. Бо я вже другу Вашу книгу читаю ("Він був орком..." — це просто любов!), тому я офіційно у Вашій групі підтримки❤️
Стосовно тиші — можливо, Ви й праві. Але я звикла аналізувати шум, щоб знаходити суть. Вже біжу читати Вашу нову НФ, впевнена, що це буде чергова якісна література. Додала до бібліотеки. Успіхів з публікацією!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати