Друзі, я дуже сумувала за своєю книжковою родиною. ♥️☺️ 

Так уже склалося, що останнім часом у моєму житті надто багато важливих подій зібралося в один короткий проміжок часу. Іноді це справді вибиває з ритму та змушує трохи зникнути з поля зору. Але не хвилюйтеся на мої книги це ніяк не вплине. Розділи, як і раніше, виходитимуть вчасно, без затримок.

А я все ж викроїла хвилинку, щоб нагадати вам: історії тривають. І попереду на Вас чекає дуже багато цікавого.

«Спадщина згаслих зірок» зараз виходить на один із моїх улюблених етапів — той момент, коли події починають стрімко переплітатися, а герої стикаються з тим, чого зовсім не очікували. Попереду — зустріч із творцем одного з героїв. І по секрету скажу… не лише Кіпс отримає возз’єднання з родиною. Іншого героя теж чекатиме дещо дуже особисте й важливе. А ще я підготувала багато динамічних розділів і кілька фіналів сцен, які, сподіваюся, змусять вас сидіти з думкою: «Я цього не очікувала/ав». Бо ви ж знаєте, як я люблю у фіналі. ☘️☘️☘️

І, не забуваймо про ✿✿✿ «Вовкуна. Іржа та ікла», це теж друга книга дилогії. Там ми нарешті дійшли до першої великої розв’язки, і тепер почнуть відкриватися внутрішні секрети героїв. Деякі речі стануть несподіванкою навіть для них самих. І маленький спойлер: фінальні розділи книги повернуть нас туди, де все почалося — у таємниче селище вовкунів. Точніше, в те, що від нього залишилося. А залишилося там чимало… зокрема справжній вовчий спадкоємець.

Тож події в обох книгах будуть дуже динамічними, напруженими та насиченими. Я багато підготувала наперед і зараз страшенно тішуся, що зробила це завчасно, тому жодних пауз чи затримок із публікаціями не буде.

І ще дещо важливе для мене. Я дуже люблю читати ваші коментарі та думки про книги. Знаєте, у читачів є улюблені автори, а в авторів — улюблені читачі. І спостерігати, як у вас змінюються емоції, теорії та враження від історії — це не менш захопливо, ніж писати саму книгу. Думаю, багато авторів мене зрозуміють.

Я обов’язково відповім на всі коментарі, на які ще не встигла відповісти. ?

З любов’ю,
Белла Ісфрелла до своїх колег та читачів.