Кого ж там побачила Ері?

Ейла, Мор і компанія потрапили у дивний вимір. І декого там зустріли. Як думаєте, кого побачила Ері? ;) Новий розділ вийде о 15:00.

— Це не Землі Богів.

Ці слова прозвучали як удар. Такого повороту я не чекала.

— Тоді де ми? — тихо спитала я.

— У якомусь дивному вимірі, — відповів він після паузи. — Нас сюди затягнуло майже дев’ять років тому. І з того часу ніхто не знайшов виходу.

Я відчула, як Ері різко напружилася. Її рука стиснула ремінь сумки так сильно, що пальці побіліли. 

— Дев’ять років?.. — видихнула вона, але не договорила.

Її погляд метнувся вправо і вона застигла. З туману повільно виходив світловолосий ельф. Не молодий, але ще не старий. Світло від грибів і квітів ковзало по ньому, роблячи його силует майже примарним. Губи Ері затремтіли, ніби вона хотіла щось сказати, але не могла знайти слова. Я дивилася на неї і не розуміла, що відбувається. А потім, відчувши несподівану радість, яка йшла від Мора, я зрозуміла, хто до нас йшов. І чому Ері така схвильована. 

Читати: "Академія Фейлім. Голоси з пітьми"

Запрошую до моїх соцмереж (там більше ілюстрацій і відео):

✨ТГ-канал про мої книги

✨Інстаграм

✨ТікТок

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ганна Літвін
16.01.2026, 15:21:11

❤❤❤

Анна Потій
16.01.2026, 16:11:03

Ганна Літвін, ❤❤❤

❤️❤️❤️

Анна Потій
16.01.2026, 14:06:55

Morwenna Moon, ❤️❤️❤️

Інші блоги
А ви як почали писати історії?
Нещодавно я почала писати книги. У профілі є перший блог, де більше інформації про це. Та мені завжди цікаво, як люди почали писати свою першу історію. Пишіть, цікаво почитати Мені просто одного вечора стало нудно, і я від
50 тисяч прочитань «яр — могила для милої»!
Дякую вам! Безмежно дякую! Мені так приємно, що аж дух перехоплює ❤️ Це моя перша книга, перша історія, яку я взагалі наважилася випустити у світ (десь плаче мій фанфік про Хижаків) І те, що вона перетнула позначку
39-й розділ уже на сайті!
Сьогодні на нас чекає Науменко в «Ауреліумі» — і наочний візуал до цього моменту. На картинці — саме таким я бачу в своїй голові того самого бармена Дєнні. Йому 20, і, як на мене, він доволі милий. А в
Ніколи не думала?
Ну раз вже так сталося, то хвалюся) Книга "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 32 місце в "Фантастика" та 16 місце в "Бойова фантастика" А це перша сторінка, перепрошую) "Протистояння
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше