АНОТАЦІЯ

Вітчим силоміць змушує мене вийти заміж за чоловіка з кримінальним минулим. Єдина моя мрія - про втечу. Але я ще не знала, що чекає мене в його будинку...

— Ти підеш туди, куди я скажу, зробиш те, що я скажу, якщо хочеш, щоб з Русланом все було добре, ясно?
— Т-так, — прошепотіла я. Не могла промовити більше ні слова, я вся тремтіла, як завжди коли залишалася з ним наодинці.
— Хороша дівчинка, — вітчим криво усміхнувся. — Збирай речі. Ярий чекає на тебе завтра.
— Вже завтра? — згадавши про нашу зустріч зі Стефаном, я відчула, як мені перехопило горло. Я думала, що розповім усе йому, і ми разом щось придумаємо. Але, виходить, ми так жодного разу й не побачимось, просто не встигнемо...

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

“Звідки мені знати, що мій брат у вас, може, він загубив свій телефон або мобільний у нього вкрали?” — швидко написала я. 

За пару хвилин мені прийшло фото Руслана, привʼязаного до стільця і з кляпом в роті. У нього ще були синці на обличчі.

“Добре, я все зроблю, тільки відпустіть його”, — написала я. Була в паніці, єдиною думкою було, що мій брат може загинути. Віктор мене зрозуміє, думаю, він теж нічого б не пошкодував заради мене чи Руслана…

Тому я знайшла в комірчині невелику лопатку і швидко пішла у той бік двору, де ріс дуб. Побачила, що в одному місці біля нього земля ніби недавно була розкопана, і стала копати там. За пару хвилин побачила пакет, про який мені написали. 

Схопивши його, поспішила в кабінет Віктора.  Увімкнула комп’ютер, і вставила флешку в роз’єм. І саме цієї миті почула позаду себе кроки, озирнулася й побачила Віктора, який стояв у дверях…

Продовження - щодня о 18.00! Купуйте книгу в перший день передплати за акційною ціною і підтримайте авторку!