Нотатки до новорічних конкурсних оповідань ч.2

Знаєте, чим особливо цікавий конкурсний простір? Там доля зводить дуже різних авторів: і досвідчених, і зовсім новачків. Тут не мають влади дивні алгоритми, які визначають, що вважати популярним. Не вирішують, що вам читати, редактори та видавці. Сліпа доля й наполегливість авторів у спробі потрапити на конкурс дають читачеві змогу дуже швидко й просто знайти щось незвичне, цікаве – щось до душі.
А я, під вибухи балістики, пишу свої враження далі…

Друга частина нотаток:

«Маротка»

Коротка, але повноцінна новорічна казка, сповнена теплих деталей, фантазії та романтичного настрою. Бажаєте торжества добра над злом – вам сюди! Але візьміть із собою тарілку зі смаколиками, щоб було чим підживитися в особливо хвилюючі моменти.

Уривок, що запам’ятався:

«– Маріко, це що ж тепер, мені доведеться носити королівські бриджі замість трико?».

«Новорічне диво – дорога, що звела нас»

Чи то мені так пощастило, чи то тема дороги бентежить багатьох авторів. Мабуть, у самому образі дороги є щось таке… драматичне, що викликає сподівання на зміни. Тому героям цього оповідання й судилося зустрітися посеред заметілі на шосе.

Хочу відзначити, що це проста історія – зі звичайними героями, без пристрастей та інтриг. Та водночас вона написана дуже кінестетично: автор занурює читача у відчуття, і ось тобі вже неважливо, що деякі буденні моменти здаються дивними. Ти просто проживаєш ту ніч разом із героями. А під таке так і хочеться кави з канапкою…

Уривок, що запам’ятався:

«Здавалося, автівка просто вирішила відпочити. А може – залишитися тут, у цій тиші, між старим роком і новим».

«Майже Попелюшка»

О! А ви знаєте, що троповий сюжет Попелюшки – найпопулярніший і найрозтиражованіший у світі? Тож і на конкурсі без нього ніяк не можна! Тут, як казав Труфальдіно, важливо знати, як його подати. Тому… кришталеві туфельки… кришталеві туфельки перетворюються… на капці!

А як із цим пов’язані дід, дорога та шампанське – дізнаєтеся з оповідання ;)

А я пішла по якийсь смачненький домашній салатик )))

Уривок, що запам’ятався:

«Я обіцяю, що спробую повірити в дива, якщо отримаю рожеві домашні капці».

«Леді-джентельмен»

Незвичне, як для святкового конкурсу, оповідання. Написано дуже візуально, навіть з естетичної точки зору, з відчутним присмаком еротики. А сюжет… гангстерський! Оце так несподіванка, га? Мені було цікаво, як автор поєднає це з новорічними святами. А вам?

Уривок, що запам’ятався:

«Хочете смерті? – Їхні носи зіткнулися. – Тоді дозвольте їй забрати вас елегантно».

А як ви ставитеся до еротики в літературі? На вашу думку, скільки її може бути в тексті?

Попередні нотатки про конкурсні оповідання – 1 частина ;))