Нова глава «темного меча»: Перший подих світла

Минуле Шанель — це роки принижень, болю та зради. Роки, коли її продавали як річ, позбавлену права на голос. Але цей ранок у таверні став іншим. Він пахне не страхом, а свіжою випічкою та солодким молоком.

У цій главі на вас чекає:

  • Перший щирий сміх: Момент, коли маленька Естель вперше за довгий час сміється просто так, без жодного страху.

  • Срібний оберіг: Символ того, що Шанель тепер не жертва і не боржниця, а мати, якій є кого берегти.

  • Вибір, який змінює все: Слова Аеріна, які дарують свободу замість нових ланцюгів.

«Я ніколи не заберу у тебе вибір. Якщо ти захочеш піти — я допоможу. Якщо залишитися — теж».

Це не просто фентезі про мечі та магію. Це історія про те, як серед руїн розбитого життя народжується надія.

? Читати нову главу «Темного меча» тут: ? booknet.ua/book/temnii-mech-b447013

Автор: Полтавчанин ✍️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Айрін Ван
12.01.2026, 19:48:26

Заінтригували

Інші блоги
Чарвіний візуал для темного фентезі Морріган
МОРРІГАН Книга на сайті Вільна Книга купити паперову книгу Уривок на букнет ще більше візуалу в телеграм-каналі Я — велич Неблагих фей, я — червоне золото і криваві рубіни, я — та, що народилась у
Третя глава, Спірс, дитячі спогади. Анонс.
Вітаю, шановні читачі, на моїй сторінці я викладаю переклад свого давнього твору, відтепер українською мовою! "Бунтівники" чекають на своїх шанувальників. Підходимо до третьої глави, де на арені з'являється персонажка,
Я читаю
Пару днів назад прочитала книгу «Непокірна» Христини Вілем і сьогодні хочу розповісти про неї. Іноді я починаю читати книги випадково, а закінчую вже з відчуттям, ніби щойно прожила разом із героями маленьке життя.
Потрібна ваша допомога
Друзі, Я починаю працювати над новим історичним любовним романом. І хоча бачу окремі сцени історії, не маю ні імен, ні прізвищ головних героїв. Тож, прошу вигадати для мене імена персонажів. Позитивних, негативних та нейтральних.
А хто пам'ятає сільські дискотеки 2000-х?
А Лізі було байдуже, хто і що про неї говорить. Вона тримала Матвія за руку, кружляла з ним у танці й була просто щасливою. — Як вас звати, незнайомко? — тим часом запитав у неї Матвій. — Якщо я не помиляюся,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше