Знайомство з персонажами❣️

Привіт!!
Сьогодні я хочу познайомити вас із героями моєї книги. Кожен із них унікальний, має свій характер і долю у Світі таємних бажань. Сподіваюся, після цього знайомства вони стануть вашими улюбленцями❤️❤️❤️

Лу — Невизначена

Лу — дівчина, яка опинилася у Світі Таємних Бажань не тому, що знала, чого хоче, а саме тому, що не знала. Вона — Невизначена, і це не просто статус, а її внутрішній стан. Лу звикла ставити запитання: світові, іншим і насамперед собі.

Зовні вона тиха й непомітна. Не прагне бути в центрі уваги, рухається обережно, ніби боїться зламати щось крихке навколо. Та за цією стриманістю ховається глибина.

Лу не шукає влади чи величі. Її приваблює правда, навіть, якщо вона болюча. Саме тому Світ реагує на неї інакше: простір змінюється, дзеркала мовчать або говорять більше, ніж мали б, а заборонені речі відкриваються без дозволу. Вона не ламає правила навмисно — просто її існування ставить їх під сумнів.

Її найбільший страх — зрадити себе. Її найбільше бажання — залишитися собою, навіть якщо за це доведеться платити. Лу ще не зробила остаточного вибору, але вже стоїть на межі: між роллю, яку їй пропонують, і шляхом, який вона може створити сама.

І, можливо, саме тому вона небезпечна. Бо світ боїться тих, хто не вписується.

Далін — Куратор, якого не мало бути

Далін з’являється у Світі Таємних Бажань як помилка. Його не було в списках, його не чекали і все ж, саме він відповів на поклик Чаші. Занадто молодий для тієї сили, яку несе, занадто спокійний для Ролі, що мала залишитися в минулому.

Він — Куратор Лу. Але це не просто наставник. Далін — Хранитель Забутих, той, хто носить у собі спогади, знання й істини, які мали зникнути. Його мовчання важче за слова, а погляд — уважний і небезпечний, бо він бачить не лише те, ким ти є, а й те, ким можеш стати.

Зовні Далін стриманий і холодний. Він говорить мало, рухається тихо, майже непомітно. Та за цим спокоєм ховається внутрішній конфлікт: він уже одного разу порушив межу і заплатив за це. Саме тому він не забороняє Лу шукати, не зупиняє її на півкроці, а лише йде поруч, знаючи, чим може закінчитися такий шлях і, щоб втримати її, коли вона може впасти.

Далін не нав’язує вибір. Його сила — у супроводі. Він вірить не в правила, а в людей. І водночас боїться повторити власну помилку. Його присутність — це захист і загроза водночас. Бо той, хто пам’ятає заборонене, ніколи не буває повністю безпечним.

Айра — та, що не ховає вогонь

Айра — Невизначена, яка ніколи не прикидається кимось іншим. Вона гучніша за страх, швидша за сумнів і чесніша, ніж це іноді потрібно. Там, де інші мовчать, Айра говорить. Там, де вагаються — діє, навіть якщо потім доведеться шкодувати.

Зовні Айра здається легкою, майже безтурботною: різкі жести, жива міміка, іскри в очах і вічне відчуття руху. Але її енергія не поверхнева. Усередині Айри палає вогонь, який вона не вміє і не хоче гасити. Вона може злитися, сміятися, кричати і саме в цій щирості її сила.

Її бажання яскраві, але хаотичні. Айра хоче відчувати: по-справжньому, до болю, до межі. Саме тому її шлях небезпечний: вона легко може згоріти у власному полум’ї або ж навчитися керувати ним і стати кимось значно більшим, ніж очікує Світ.

Айра не боїться бути слабкою на очах у інших. Вона боїться бути порожньою. І, можливо, саме тому інстинктивно тягнеться до Лу — тієї, в кому тиша, і до Ремі — того, в кому мовчання. Разом вони тримають рівновагу, яку кожен окремо втримати не зміг би.

Айра — не спокій. Айра — іскра. І якщо її не зупинити, вона здатна запалити не лише себе, а й увесь Світ.

Ремі — той, хто мовчить і пам’ятає

Ремі — Невизначений, якого легко не помітити. Він говорить мало, рухається повільно й майже ніколи не перебиває. Але його мовчання не порожнє. Воно схоже на глибоку воду: спокійну на поверхні й важку в глибині.

Зовні Ремі здається відстороненим, навіть холодним. Та насправді він надзвичайно уважний до дрібниць. Він помічає те, що інші не вважають важливим: зламані речі, забуті слова, чужий біль, який ніхто не озвучив. Ремі не питає — він просто пам’ятає.

Його руки завжди щось створюють. Дерев’яні фігурки, прості символи, маленькі речі з сенсом. Для Ремі це спосіб говорити зі світом без слів. Кожна річ — як обіцянка: я бачу тебе, навіть якщо ти сам себе не бачиш.

Ремі не прагне Ролі й не шукає сили. Він боїться нашкодити більше, ніж бути слабким. Але саме такі, як він, у критичний момент виявляються опорою. Коли все руйнується, Ремі залишається. До кінця.

Він не веде за собою. Не змінює правила. Але тримає рівновагу між тими, хто може зламатися.

Зі щирістю, Ірина Саха❣️