Привіт вам. Вчора та ніччю додала вам кілька розділів проди на “Катастрофу для слідчого”. Книга нарешті добігає кінця. Дякую, що були поруч) 

Цитата:

— А ви вже вирішили яке бажання загадаєте? — спитала Джейд, блимаючи на мене своїми величезними фіолетовими очима. —  Бабуся Рубі каже, що Всесвіт не любить тих, хто не знає чого їм хочеться. І підсовує все підряд, щоб люди нарешті подумали про це. 

Питання Джейд застало мене зненацька. Я завагалася, розглядаючи рум’яну кірочку пирога. Мені ніколи не доводилося мріяти. Все, чого я хотіла, доводилося буквально здобувати самій та багато працювати заради цього. Тому я не розуміла людей, які могли просто загадати бажання опівночі й свято вірити, ніби воно збудеться. Але дати таку відповідь Джейд я не могла, звичайно, тому довелося викручуватися. 

— Навіть не знаю, люба, — чесно зізналася, відчуваючи на собі пильний, очікувальний погляд Айрона. — Напевно, я просто не звикла планувати дива.

— Це дуже погано, міс Хайлі, — Джейд зітхнула так тяжко, ніби на її плечах лежала відповідальність щонайменше за моє майбутнє. Вона обережно нахилилася до мене, обдаючи запахом цукрової пудри, і пошепки, ніби видаючи найбільшу державну таємницю, додала: — Якщо зовсім немає ідей, забажайте сім’ю. Я он, того року побажала і тато зустрів вас. А вам і року не доведеться чекати. У вас вже є ми. 

Також, хто не бачив, були опубліковані нові казки:

Какао для Санти

Жерчик та Люмі

Юмі

Моя спокуслива помилка