Вітання вам! 

І вітання вам зі сніжною зимою) ❄️❄️❄️Бо не знаю як там у ваших районах, а у нас справжня заметіль. Снігу намело страшне. І от сьогодні я своїм дітям викопала ось такий тунель.

І прийшла мені ідея невеличкої оповідки про своїх улюблених перснажів з книги "Бути другом". Але я вирішила не викладати то окремим оповіданням, бо оті маленькі книжульки на моїй сторінці...ну не знаю)) Короче...я просто додала одну бонусну частину до книги "Бути другом" у самому кінці після епілогу. Тож, якщо ви любите Степана та Артура як і я...запрошую почитати бонусну частину, яка називається закопана дружба.

От не можу я зупинитися, щоб не писати про своїх улюблених героїв)) і байдуже, що один з них уже помер в книзі "Солодкий перець чилі" у моїй голові він житиме вічно))) аха...я думала, що його смерть мене зупинить, щоб не писати про них...нє...нічого не допомагає, не знаю))) 

Ну і нагадую, що наразі пишу обіцяну книгу про Мішеля, який усім сподобався у книзі "Солодкий перець чилі", де був більш другорядним персонажем. Але поки не знаю...я десь написала тільки половину, а ви знаєте, що я не дуже люблю викладати впроцесники, тож чекати на книгу ще місяць точно. 

Ну і все..дякую, що прочитали блог. Гарної зими...і гарного настрою. 

Або можете прочитати це оповідання в телеграмі (тут)