Привіт вам. Прода на “Катастрофу для слідчого” на сайті. 

Цитата:

 — Я веду до того, що... Ти була найкращою дівчиною в моєму житті, Хайлі. Ці три роки між нами пролетіли занадто швидко, і я шкодую про те, що не зробив для тебе більшого. Але зрештою Айз мав рацію. Ми не кохали один одного, а просто шукали порятунок. Ти рятувала мене від тиску батьків і моєї власної слабкості, а я... я був твоїм безпечним берегом. Тому дякую, що завжди рятувала мене. Я сподіваюся, що Айрон дасть тобі те, чого я не зміг дати.

— Ти прощаєшся...? — мій голос здригнувся. Втрачати Лайонела було боляче, як втрачати стару, улюблену, але вже затісну сукню.

— Гадаю, буде нечесно «брати тебе в оренду» у нього. Та й це буде важко для нас всіх. Постійні озирання, ревнощі... Це не те, чого ти варта, Хайлі.

Привіт Вам, любі читачі) Запрошую Вас до веселого любовного фентезі “Совість для диявола”.

Цитата:

— Е, ні! Він мені винен ще три робочі тижні! Нікуди я його не відпущу! Навіть не просіть.

— Я компенсую тобі договір золотими, — байдуже відповів Самаель, і я вже набрала повітря в легені, щоб розгорнути бурхливий протест, але він продовжив: — Двічі.

— Здалося мені ваше золото... Він мені завод обіцяв!  — обурилася я, притискаючи долоню до грудей, наче саме серце просило зглянутися на мої страждання. — Великий. Зі щоденним постачанням!

— Завод...? — подивився він на мене так, ніби я психічно хвора, а Даймонд взагалі втратив останній глузд.  — У нього ціле Чистилище в ногах, а він, щоб відкупитися, запропонував якийсь завод? Серйозно?

— Не відкупитися, — уточнила я, сьорбнувши кави. — А саме подарувати. З глибокого відчуття совісті.

— Совісті?! — ледь не вдавився повітрям, заливаючись сміхом.  Я навіть переживати почала, що він от-от гепнеться на підлогу. Але ні, натомість він ще голосніше  засміявся. Настільки щиро й несподівано, що я аж ступила крок назад. — Звідки у Даймонда могла взятися совість?!