Були часи, коли батьки все знали, все вміли, карали за погані вчинки, винагороджували за добрі. Вони здавалися богами. Їм допомагали Дід Мороз і Баба Яга, які все бачили і чули, особливо коли я поводилася зле. Я народилася з недоліками й ніби значної переробки.

     Минав час. Не пам’ятаю, як і коли, а втім, я зробила відкриття: Дід Мороз — це вигадка, батьки можуть брехати, не всі хороші дівчатка їдять кашу, хорошість людини взагалі не залежить від того, що вона їсть.

     Кому сподобається, коли тебе б’ють, або стояти в кутку, нехай і за для покращення? Я не хотіла жити з батьками, проте не вміла жити без них.