Новинка! Бранка для короля-варвара. Зимові історії

Вітаю, мої любі! Я сьогодні з яскравою сніговою новинкою. На моїй сторінці стартувала книга "Полонянка для володаря криги, або Плата за оману". 

Цю історію я запланувала вже давно, рік тому, тоді ж підібрала і ідеальну обкладинку. А потім довго-довго чекала, коли нарешті дійде до неї черга. 

"Полонянка для володаря книги" - історія про принцесу Леандру, країна якої програла у війні. Тепер Леандра - полонянка короля Холодних Гір, жорстокого Йоганнеса Білого Вовка. Їх шлюб може об'єднати  народи, але ж Йоганнес - чудовисько... 

Принаймні, так думає Леандра. Так її навчили думати. А для Йоганнеса все зовсім інакше... 

Тож це не книга про жорстокого завойовника і ніжну полонянку. Це книга про двох сильних героїв, короля Півночі і принцесу Півдня, кожен з яких дивиться на всі події під своїм кутом. Обох вводили в оману, обдурювали, обом завдавали болю. і тепер, коли правда розкривається, їм доведеться обирати між помстою та співпрацею... 

Тож давайте разом розвінчувати стереотипи і дізнаватися, що ж саме повело Йоганнеса Білого Вовка в бій. Він нападав... Чи захищав власний народ? І чи зможе Леандра прийняти той факт, що насправді агресором була її країна? 

Увага! Книга не містить насилля чи примусу. Стосунки у героїв складні, але жорстокої тварюки тут нема з жодної сторони. І це вперше я позначаю дисклеймер до своїх історій, бо тема доволі складна, і подати все правильно - важко. 

Тож якщо ви боїтеся, що герой викликатиме у вас відразу чи погані асоціації, не переживайте. З Йоганнесом у нас все добре. 

"Полонянка для повелителя криги, або Плата за оману"

image.jpg

Мій батько розв'язав війну проти Кланів Холодних Гір і зазнав поразки. Тепер я не принцеса, а полонянка короля варварів, жорстокого Йоганнеса Білого Вовка.
Кажуть, він – живе втілення люті, а я мушу домовлятися з ним та добитися добра для свого народу. Він не знає компромісів, а я повинна знайти шлях до холодного серця, аби захистити країну.
Від нас чекають шлюбу, а я не впевнена, чи подарує він мені свободу.
Адже саме мене Йоганнес звинувачує у смерті своєї дружини, матері його маленького сина.

ЧИТАТИ ТУТ!

photo-2026-01-06-14-12-24.jpg

Не залишу вас і без маленького уривка: 

– Я не знаю, чому я в цих підвалах і яких ви шукаєте домовленостей чи розваг, – пропалила я його поглядом, – проте, якщо думаєте, королю, тримати мене на ланцюгу до старості, використовуючи зі своєю метою, що б це не було, то я знайду спосіб вирватися. Ні рабинею, як у вас заведено, ні іграшкою в ваших руках я не стану. 
– Не знаю, про що йде мова, – Йоганнес трохи спохмурнів, – проте у нас на Півночі прийнято одружуватися з жінкою, а не брати її в рабство, і кайдани замість шлюбних клятв не використовують ніколи. 
Одружуватися? Холод, що й так діймав мене, посилився. Батько казав про відкинутий союз, про те, що умови Йоганнеса неприйнятні. Що, як Білий Вовк просив не просто про об’єднання, а про шлюб? Він вже жонатий, проте хтозна, чи не дозволено на Півночі взяти собі другу жінку? 
– У вас є дружина, – процідила я, – тому я сподіваюсь, що витлумачила натяк на одруження неправильно. 
За ворога я не піду. Тим паче, тепер, коли це не принесе користі моєму народові.
Але від веселощів Йоганнеса не лишилось і сліду. Він зміряв мене поглядом і сказав: 
– У мене була дружина. Однак в бою, принцесо Леандро, вона загинула. Від твого закляття. 

І як дехто з вас, можливо, зрозумів, ця книга бере участь у чудовому флешмобі: Зимові історії. 2 Сезон. Тож запрошую вас не тільки до себе, а й до колег! Клацайте на зображення або окремі посилання і переходьте одразу в книги або у колекцію! 

2 сезон

❄️"Полонянка для володаря криги, або Плата за оману" Марго Вольська

❄️«Алері. Спадкоємиця Бурі»   Тетяна Гуркало

❄️ «Потраплянка і Система. Казка для Снігової Королеви» Камі Мир

❄️«Шлюб до світанку, або Прокляття Чорної вдови» Кристина Асецька

❄️ «Хід королевою» Олена Гуйда 

❄️«Арія Різдвяного вечора» Ясміна Елісон

❄️«Шлях до серця короля» Ясміна Елісон

❄️«Мій сніжний ельф, або Втрапила по самі вуха!» Софія Малинська

❄️«Начаклую подарунок. Миколю, то мій!» Олеся Глазунова

❄️«Знайди мене на Різдво» Анна Стоун

❄️«Моє безкриле кохання» Анні Кос

❄️«Наречена крижаного лорда» Анна Лерой

❄️«Різдво на Двох» Мар’яна Доля

❄️«Коли король відчує біль» Лариса Бондарчук

❄️«Катастрофа для слідчого» Юлія Богута

❄️«Серце, що боїться холоду» Поліна Ташань

❄️«Шлюб до світанку, або Прокляття Чорної вдови»  Кристина Асецька

___
На цьому мої новини поки що закінчуються, але завтра будуть нові! Тож, я побігла писати свіжі розділи, а вас запрошую їх читати. Хто ж хоче більше закулісних новин та авторських подробиць, можете знайти їх моєму Телеграмі. 

Щиро ваша, Марго Вольська. 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Гуркало
06.01.2026, 20:09:54

Інтригуючий початок))

Марго Вольська
08.01.2026, 19:28:16

Тетяна Гуркало, Дякую!

avatar
Марія Бруа
06.01.2026, 18:20:56

Вітаю з новинкою!

Марго Вольська
06.01.2026, 18:24:12

Марія Бруа, Щиро дякую!

avatar
Анні Кос
06.01.2026, 18:18:50

Ух який в них непростий початок стосунків... Аж морозом потягнуло

Марго Вольська
06.01.2026, 18:24:08

Анні Кос, Так, самій холодно. Ну але будемо розморожувати, що тут робити...

Інші блоги
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше