Сьогодні принесла вам книгу, яку прочитала нещодавно. Це лише одна з циклу, але чомусь саме вона справила на мене найсильніше враження. І я розповім чому.

«Крук: кат мафії» Горової Ольги з циклу «Власність мафії».

Головна героїня – нейровідмінна жінка, яка все життя живе зі своїми незручними особливостями, долає як може їх прояви щоб залишатися соціально активною. Вона криміналіст, і я б сказала дуже талановитий, бо здається особливості цієї жінки мають побічним ефектом дуже нестандартну роботу її мозку і логіки – вона напрочуд чітко і ефективно розв’язує задачі, які ставлять у тупик більшість слідчих. Вона не слабка героїня, яку потрібно врятувати. У неї є власний характер, професія, минуле, межі і травми. Ось саме за унікальність цього образу я одразу прониклася симпатією до неї.

І одного дня її шлях перетинається з хижаком найвищого порядку – катом мафії на прізвисько Крук. Він жорстокий, холодний і дуже небезпечний - чоловік, якого краще боятися і взагалі уникати. Та поруч із нею він раптом відчуває щось, що змушує його стати уважним до жінки, яка не переносить дотиків. Чоловік, який звик вирішувати все силою, раптом стикається з жінкою, до якої силу застосувати неможливо.

Крук поступово вчиться поважати її межі, і напрочуд вдало вибудовує навколо неї кокон, який здатний полегшити її життя і дати відчуття комфорту. Він потроху витягує з неї всі приховані травми, біль і тригери, і дуже лагідно позбавляє їх, даючи їй те, що не зміг дати жоден чоловік – спокій її виснаженому мозку і нервовій системі.

І от тут я просто розтанула. Бо найбільше мене зачепила не його влада чи сила, і зовсім не те, що він небезпечний. А те, як він поводиться з її вразливістю. Саме тому їхня близькість відчувається не просто як кохання чи пристрасть, а як довіра, яку вони вибудовують крок за кроком.

Він одразу розуміє, що йому потрібно навчитися бути поруч із нею так, щоб вона сама захотіла його близькості. Тому що в їх випадку за кожним дотиком стоїть довіра, за кожним кроком назустріч — вибір, а за кожною близькістю — величезна внутрішня робота. Крук не намагається зробити її такою, як йому зручно, а вона не намагається перетворити його на іншого чоловіка, хоча обидва прекрасно розуміють хто є хто, і що між ними прірва. Але вони шукають точку, де їхні дуже різні світи можуть співіснувати.

Мені дуже імпонує цей мафіозний вайб, яким пронизаний весь цикл, і сам сюжет розслідування заплутаної справи, і напруга, і романтична лінія. Але найбільше - те, що за небезпечним героєм поступово відкривається чоловік, здатний бути ніжним.

Ця історія про те, як дві неідеальні людини нарешті знайшли того, поруч із ким їм не потрібно прикидатися.

Наостанок скажу, що я щиро рекомендую весь цикл «Власність мафії», бо в ньому зовсім нетипові історії кохання і дуже цікаві сюжети, які не відпускають до останньої сторінки.

Ваша Оксана Соловій