Нова книга "Зима, село і один лист"

Запрошую до прочитання моєї нової книги "Зима, село і один лист". https://booknet.ua/account/novels/view?id=447038. 

Це історія сповнена теплої, затишної, домашньої атмосфери Різдва, яка переплітається з історією кохання.

 

Анотація до книги

Леся приїхала в село на Новий рік без особливих планів, просто побути з бабусею.
Але раптом з'являється чоловік-іноземець із листом, написаним багато років тому. Він не розуміє мови, не знає людей і шукає жінку, яка колись жила тут і яку кохав його дід. Леся стає єдиною, хто може йому допомогти. І тут стає зрозуміло: деякі листи приходять надто пізно, але не дарма. Бо інколи минуле приводить нас туди, де починається щось нове.

Тепле оповідання про зиму, минуле і новорічне диво, яке трапляється тоді, коли його зовсім не чекаєш.

 

Оповідання бере участь у конкурсі оповідань "Новорічний збіг обставин"

Буду рада вашим коментарям аби покращувати якість творів в майбутньому. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
"Дотик до душі" повертається ❤️
Як і обіцяла, закінчу книгу, яку не дописала на минулій сторінці. «Дотик до душі» — це збірка з десяти історій про те, що нам усім знайоме: про милоту, про любов, про біль і про вчинки, які змінюють усе; про людей, яких
❤️❤️❤️ 500 лайків! ❤️❤️❤️
Мої любі друзі! Я неймовірно тішуся, що моя книга «Сваха під прикриттям» отримала вашу підтримку, і ми можемо разом відсвяткувати сьогодні 500 лайків на ній! Геля шле вам промінчики добра й сотні сердечок! ❤️❤️❤️ Не
Закінчення - це новий початок!
Вітаю, мої хороші! ❤️❤️❤️ Сьогодні закінчила історію про жахливу робоняню, яка не зовсім коректно виконувала свої обов'язки. Тож хто читав - є можливість дізнатися кінцівку та обов'язково прокоментувати, чи сподівалися
Вона згадала
Вона згадала, що у неї є не тільки "Засніжена камелія", яка дуже бадьоро рухається вперед: (Імператор Хей Цан) “— Пане, що мені надіти? У чому б ви хотіли мене бачити? — Ти можеш надіти те, що захочеш.
✨✨нове оновлення+візуали✨✨
Приблизно за хвилин п'ятнадцять ми вже виїжджаємо за місто. А ще за хвилин десять припарковуємось біля якоїсь галявини, де яблуку нема де впасти. Машин якось забагато. Відстебнувши ремінь безпеки, повільно виповзаю з іномарки,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше