Відповідь + легенда + продовжуємо міні-гру ❄️

Фото цієї шикарної квітки надіслали мені прямо із Токіо. Вчора я його трошечки змусила рухатись, але роздивіться яка прекрасна перед вами камелія. 

Delulu Fabii та Арія Щульц вчора вгадали назву. А сьогодні відкриваю її для всіх ❤️ 

Я обрала тематику камелії саме після цього фото. Квітка, що здатна вижити в зимку — хіба це не сила, свобода і романтика? Але зупинитись на одному значенні було складно, тому я покопала ще: 

Символіка смерті: У деяких традиціях падіння квітки камелії (вона опадає цілком, а не пелюстками) порівнювали з відсіченою головою.

У Японії камелія (цубакi) – культова квітка.

Легенда

Давним-давно, у тихих горах Японії, де зимовий вітер шепотів серед вічних дерев, росла стара камелія — цубакі. Її стовбур, вкритий мохом століть, тягнувся до неба, а гілки важко гнулися під вагою криваво-червоних квітів. Люди казали, що коли дерево досягає глибокої старості, у ньому прокидається дух старої камелії. Він не терпить зневаги, бо краса його квітів — це не лише дар природи, а й грізна сила.

Одного разу, в епоху Тенмей, двоє мандрівних купців ішли гірською стежкою повз таку стару камелію. Квіти її палали в сутінках, наче краплі крові на снігу. Раптом поруч з одним із купців з'явилася прекрасна жінка — струнка, в шовковому кімоно, з волоссям, чорним, як ніч, і губами, червоними, як пелюстки цубакі. Її аромат манив, солодкий і запаморочливий, ніби обіцянка вічної молодості.

Вона подихнула на купця легким подихом, і той миттєво перетворився на бджолу — маленьку, беззахисну, приречену. Бджола закружляла навколо жінки, а та зникла в гущавині старого дерева. Бджола полетіла за нею, приваблена отруйним ароматом квітів. Вона торкнулася пелюсток — і впала мертвою на землю разом із цілою квіткою, що відірвалася, наче відрубана голова.
Другий купець, тремтячи від жаху, підняв квітку й побачив у ній тіло свого товариша. З глибини дерева пролунав шепіт духу: «Не чіпайте красу, що не належить вам. Вона помститься — тихо, раптово, назавжди».

З тих пір старі камелії шанують і бояться. Їхні квіти падають цілими, не розсипаючись пелюстками, — знак чистої, страшної смерті. Дух старої цубакі блукає в подобі прекрасної жінки, манить ароматом і красою, але торкнешся — і душа твоя полетить, як бджола в отруйну пастку. Бо краса, зранена байдужістю, завжди мстить.

Сьогодні ми часто згадуємо слово «Японія» — країну зимових камелій, витонченої помсти та краси, що не прощає зневаги. Але майбутня історія, яку я готую, пов’язана з Японією не прямо, а через один із найяскравіших і найтрагічніших прикладів в історії 20 століття — феномен маріонеткової держави. Знаєте що це таке? 

✨✨✨

Дякую за підтримку книги "Володарка осіннього вітру"! 

❄️ Книга з'явилась у головному віджеті конкурсу "Зачаровані серця" ❄️

Ваша улюблена письменниця, 

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал “Вільхова садиба”