Рецензія на книгу "Цвіль" авторства Валерій Калінов

УВАГА: Рецензія може містити спойлери‼️

Історія розповідає нам про місто Астрарій, яке захопила неочікувана халепа - Цвіль. Вона поширювалася невблаганно, забираючи усе живе на своєму шляху та навіть самі спогади. Вона пророщувала свої злісні спори у серці та забирала його собі. Головний герой: Ґюндер Алайстат вос Одельтейс Ві Аркаштіан, залишився у своєму будинку проживати свої останні дні, доки Цвіль не поглине його разом із домом.

Він втратив усе: стабільність, спокій, а найголовніше — родину. Усі люди, що були йому близькі, вже давно спочивають у землі або розвіяні вітром. У нього немає сенсу жити й далі.

Атмосфера та авторський слог -  просто чудові. Читається легко, але атмосфера сірості та цвілі, що просочує світ, - на висоті. Коли читаєш, відчуваєш себе на місці головного героя: чуєш скрип половиць, відчуваєш шурхіт вітру та плач скла, що розбивається під волею людських пороків.

В історію був вкладений дуже чудовий посил. Цвіль - це не щось ефемерне. Це не альтернативна можливість розвитку плісняви, як, наприклад, в грі «The Last of Us». Зовсім ні, Цвіль - це хвороба. Вона завжди поруч, і навіть зараз існують люди, що вражені нею, які повільно вмирають, тому що ліки на неї не діють.

Описи ритуалів, боївки та екшену - на висоті. Описи, заглиблення у події та швидка зміна сцен тримають у напрузі.

«Цвіль» авторства Валерій Калінов— це антиутопічна, постапокаліптична альтернативна історія світу. Вона показує, що може статися, якщо люди недбало ставитимуться до піклування про себе та світ. Якщо ви бажаєте почитати атмосферну постапокаліптичну історію з неочікуваним фіналом, що переверне ваш світ, - то ця книга точно для вас!