День Другий

Доброї пори, друзі.
Що ж, сьогодні — ще один день і ще одне продовження моєї книги. Історія рухається вперед, а герої продовжують жити власним життям. З кожною сторінкою я відкриваю нові грані їхніх характерів, інколи навіть несподівані для самого себе.

Скажу відверто: деякі події я не планував узагалі. Але так сталося, що вони народилися в процесі й органічно вплелися в сюжет, ставши невід’ємною частиною історії. Саме за це я й люблю писати — коли оповідь починає дихати самостійно.

І хоча це лише початок шляху, на момент написання цього допису за плечима вже 46 сторінок. Як і кожному автору, мені дуже хочеться, щоб ці сторінки знайшли свого читача. Та все ще попереду.

До нових зустрічей.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Айрін Ван
04.01.2026, 02:18:27

В мене дуже часто герої починають жити власним життям. Починаю якусь книгу, не плануючи продовження, а виходить навпаки. Це практично з кожною історією.

Інші блоги
Прочитай мене - 3, готові?
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
Тиха хвилинка з персонажами
— Ти завжди так тихо ходиш? Амелія озирнулася на Емму. — Я ж привид. Мені дозволено. — Тоді чому ти грюкаєш дверима? Емма на секунду замислилася. — Бо я не ідеальний привид. — Це я вже зрозуміла. —
Флешмоб - осіння пристрасть.
Вітаю вас дорогі читачі, та вас автори!❤️ Осіннє сонце☀️ ще поки дарує нам своє тепло, і в таку теплу погоду хочеться взяти якусь хорошу книгу і прочитати за чашкою запашної кави☕ чи ароматного чаю. І саме такі книги створили
Оновлення + візуал ✨️❤️
✨️ ​Оновлення та візуал до книги "Небезпечна слабкість". ✨️ Уривок: — А я хочу, — раптом кажу я, навіть сам не очікуючи, що скажу це вголос. Вона повільно повертає голову до мене. — Що саме? — тихо
Фінал.
Ну от нарешті я завершив свою " Отруйну спокусу". Я писав її майже дев'ять місяців. І написати такий продуманий трилер ( я надіюся він продуманий). І чесно найважче було вигадати як Девіду дати в руки телефон. Боже з
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше