Історія Макса продовжується....

Друга частина вже на сторінці ...

-    Ну Максе, що хочеш поїсти? 
-    Мабуть стейк – сказав Макс дядькові.
-    Як твої відчуття?
-    Я дещо зрозумів. Мені треба витримка. Витримка щоб не зірватися. Вікторе, - Макс звернувся до дядька, - думаєш я зможу?
-    Якщо захочеш. Тут треба думати про наслідки. Кожен зайвий рух, може змінити все. До речі, класне тату. 
-    Дякую. Це символ роду. Мені тато розповідав.
-    Дракон?
-    Так.
-    Знаєш, коли твій тато був маленьким, то драконів більше за все любив.
-    Мені їх не вистачає.
-    Максе, життя таке, що навіть наступна хвилина не відома. Усьому свій час.
    Макс з Віктором заїхали до ресторану поїсти. Макс розказував, що хоче і на іншому боці тату. Віктор слухав племінника і підтримував. Вони стали родиною. Макс гарно закінчив школу. Отримав паспорт. Він подорослішав. Спортзал змінив його тіло і відношення до фізичного болю. Він викладався на повну. В усьому.

https://booknet.ua/book/kat-b445999