Ось і все! Сьогодні вийшов епілог історії Дем’яна та Мії.

Чесно — мені важко писати ці рядки. Бо разом із фіналом я відпускаю героїв, з якими прожила довгий шлях. Вони були зі мною в думках, у сумнівах, у сценах, які переписувались по кілька разів, бо не хотіли звучати нещиро.

Ця книга — не про ідеальне кохання.
Вона про помилки, які болять роками.
Про страх знову довіритися.
І про другий шанс, який не гарантує щастя, але дає вибір.

Дякую кожному, хто читав, чекав продовження, писав коментарі й відчував цю історію разом зі мною. Ви зробили її живою. Без вас вона була б просто текстом.

Сьогодні я ставлю крапку.
Але дуже хочу вірити, що для когось ця історія стане не кінцем — а тихим післясмаком.

Дякую, що були поруч ?