Завтра, мабуть о 7:00 викладу ось це коротке й божевільне оповідання, щоб ті кому пощастило працювати в офісі змогли насолодитися перед роботою ;) «СЛР або краще ніж Netflix» А ще я для обкладинки дала дуже дивне

— Клянуся, брате. Це було лише один раз! — Розповідай… — Мені неприємно це згадувати. — А мені неприємно слухати! Але я хочу знати все. — Ти тоді поїхав у одне зі своїх нескінченних відряджень… —

- Не дивіться на мене так, пане Гординський, - сказала я, насилу змусивши себе вдихнути. І знову цей аромат. Сили, влади й розкоші. Те, від чого я бігла і до чого прийшла... - Як, Булочко? - усміхнувся він і опустив

ГЕЛОВІНСЬКИЙ ФЛЕШМОБ ВІД АВТОРІВ БУКНЕТ ЗАВЕРШИВСЯ! На жаль... Але це була захоплива подорож, де кожна щоденна зупинка дарувала нові яскраві емоції! . Поверніть мені мого привида Валерія Серпень Побачення зі смертю.

Схрещую пальці на удачу, щоб дописати цю книгу. Перша ейфорія пройшла і тепер настали "трудові будні", хоча саме під час написання цієї сцени, я вловила трішки натхнення. Як це відбувається у вас? Лише сама вичитка