третя частина "Різдвяний прихисток у Карпатах"

✨ Вийшла третя частина серії «Різдвяний прихисток у Карпатах: Коли гори шепчуть колядки»! ✨

Запрошую вас зануритися у справжню зимову казку, де мороз щипає за щоки, а серце гріється від щирого сміху друзів.

У цій частині на героїв чекають справжні випробування: від ранкових «кавових воєн» до «снігової археології» під час розкопок автомобіля. Ви почуєте, як хрустить сніг у пралісі, відчуєте аромат гарячого бограчу в затишній колибі та загубитеся серед вогників різдвяного ярмарку.

Що на вас чекає:

Гумор від Ігоря: Наш улюблений кодер продовжує піднімати настрій своїми фірмовими жартами навіть тоді, коли снігу по пояс.

Новий герой: Знайомтеся — кіт-інвестор! Пухнастий дух гір, який з'явився нізвідки, щоб навести свій порядок у «Білій Скелі» та стати серцем їхньої компанії.

Чекаю на ваші враження у коментарях! Як би ви назвали кота на місці героїв? І чи знайоме вам відчуття, коли «в горах калорії не рахуються»? 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
❤️500 прочитань "Гострих відчуттів"
Тільки-но заглянула на Букнет і побачила, що історію Кіари та Мін Су відкривали вже 500 разів!❤️Для мене це маленький, але такий важливий крок. Дякую кожному, хто підтримує мою історію та дарує їй свою увагу.)))Це надихає мене
Костюм до Геловіна!
Вітаннячка! А ви готуєтеся до Геловіну? Хм... А Юльця з "Поцілуй мене в гарбуз!" ніяк не може визначитися, який саме їй костюм обрати. Принесла візуали на ваш розсуд. Що порадите? УРИВОК: –
«не назавжди» — історія, яка завершилась...
Сьогодні я завантажила останні розділи своєї книги на Букнеті. І тепер ця історія завершена. Це був непростий шлях — із почуттями, надіями, очікуваннями, болем і моментами, коли доводиться залишатися наодинці із собою.
Трохи неймовірних візуалів ❣️
Не можу не поділитися! Пані Вікторія Вальден (теж, між іншим, авторка цікавезного слешу) після прочитання історії "Новий наложник шейха" створила неймовірні арти з моїм героєм Камілем! Ви тільки гляньте, яка краса!
Час показати, чому ти навчилася!
Коли запахи їжі рознеслися вентиляцією корабля, двері побутового блоку безшумно розсунулися. На порозі стояв Коул. Він устиг змінити звичну куртку, пошарпану на Геліосі-5, на темний лонгслів, але на його обличчі все ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше