Доброї ночі! Останній цьогоріч розділ “Особистого життя Джона R.” вже на сайті.

Ось фрагмент:

– Є ж цей давньогрецький сюжет... 

Бріджит кивнула.

— Його зазвичай подають як притчу про марнославство: мовляв, три наймогутніші богині – влади, мудрості й кохання – посварилися через зовнішність. Але якщо глянути трохи інакше… Давні греки ж інакше сприймали вроду. Це був дар, а не те, чого можна досягти зусиллями чи заслугами, – Джон швидко ковтнув ще вина. – І взагалі, в міфах чоловікові майже завжди треба щось доводити: силою, подвигами, розумом, хитрістю. А жіноча цінність… ніби визнавалася наперед. Вона просто є. Краса, життя, народження. Як даність!

Він і сам не помітив, як захопився – все ж очевидним недоліком Люсіль як співбесідника була цілковита відсутність фідбеку! І лише перехопивши погляд Бріджит, її ледь помітну усмішку, Джон замовк так раптово, наче вдавився шматком ніжно-кремового сиру.

“Чудово! Вона вирішить, що ти зводиш жінку до біологічної функції!”

– Це, звісно, давні греки так думали, – пробурмотів, опрокидуючи в себе залишок вина – клас, тепер враження, ніби я алкоголік! – Зараз все по-іншому!

Приємного читання і мирних свят!