У вас теж буває таке, що зникає запал до історії? Якщо раніше писали з задоволенням, а зараз застій, і те, що пишеш, здається недостатньо під тон історії… Що ви робите, щоб повернути натхнення?
Олено, мені допомагає розмова з "розумною" людиною))) Із самим собою, я починаю сперечатися, розмовляти на різні теми і просто посеред цього виникають чи то образи, чи то просто якась ситуація, яку можна вплести в розвиток подій. Ну, якось так☺️
Сама в такій же ситуації ((
Найкращим рішенням вважаю трохи відпочити. Інколи буває допомагає перегляд фільмів чи серіалів, але зараз немає того, що мені б дарувало такі емоції.
Я її відкладаю. Це може бути від кількох днів до кількох років. Потім перечитую і, якщо знову хочеться її дописати, — дописую.
А от підхід «треба дописати, щоб дописати» — ні. Буде ще гірше.
А ще додам, особисто з власного досвіду: писати тільки під натхненням шкідливо. Не думаю, що існують книги, написані виключно на одному натхненні. Треба вчитися писати без нього. В певний час, хоча б по трохи, але писати. Так, з часом, зародиться звичка писати :)
Натхнення може і не з'явиться ((( Найпростіше, що можна зробити - відкласти текст на деякий час. Декілька днів, можливо тиждень. Можливо Ви інтенсивно працювали останнім часом і просто втомлені. Якщо довго працювати над текстом без зупинок може замилитися око.
Відпочиньте декілька днів. )))
Доброї ночі! Хочу поділитися з вами моєю завершеною історією, а то писати писала, а так і не анонсувала її. Можливо, хтось пропустив, тож запрошую почитати! Історія писалася до мого улюбленого свята Івана Купала. Колись
Спускаюся на вечерю разом із Діаною. Дідько! Я і забула, що сьогодні в Георганова гості. А сама ж передавала повідомлення від Назаренка економці! Плюс чотири персони на вечері. Роззява. Я була впевнена, що вони всі — чоловіки,
Ми приземляємося в палаці, і Белгард особисто зустрічає нас. — Покажи свою драконицю! — просить друг, і я обертаюся. Розправляю крила і плескаю ними (хоч цьому я навчилася!), викликаючи металевий дзвін луски. — Красуня!
Що сталося з Едді Домбровскі між першою та останньою зустріччю з Джеймсом? Це запитання не давало мені спокою після проходження Silent Hill 2. Так з'явилася повість «Сайлент Хілл: На межі замерзання» — художня спроба
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Подивився я сьогодні один рілс про те, як "радісно" чекають російські мамаші своїх «героїв» з війни, і склався у мене такий вірш... Увага: буде трохи російської мови для достовірності.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВідволікаюсь на спілкування з людьми. Вони і дають нові ідеї в звичній буденній розмові. Але це теж не завжди)
Нія Велесова, Дякую !
Ооо...цікава тема. Я послухаю)))
Олено, мені допомагає розмова з "розумною" людиною))) Із самим собою, я починаю сперечатися, розмовляти на різні теми і просто посеред цього виникають чи то образи, чи то просто якась ситуація, яку можна вплести в розвиток подій. Ну, якось так☺️
Владислав Балабан, Щось у цьому є, дякую.
Сама в такій же ситуації ((
Найкращим рішенням вважаю трохи відпочити. Інколи буває допомагає перегляд фільмів чи серіалів, але зараз немає того, що мені б дарувало такі емоції.
Оксана Маркова, Дякую! Бажаю натхнення!
Переключаюсь на іншу історію
Наталка Черешня, Дякую!
Інколи треба просто відпочити. Зробити паузу.
Анастасія Коваленко, ♥️
Спробуйте пожукати натхнення) Можливо пісні чи фільми. А можливо, просто треба посидіти у гарному місці з чашечкою смачної кави)
Алісія Ейден Блек, Дякую!
Я її відкладаю. Це може бути від кількох днів до кількох років. Потім перечитую і, якщо знову хочеться її дописати, — дописую.
А от підхід «треба дописати, щоб дописати» — ні. Буде ще гірше.
Наталія Шепель, Дякую!
В мене так сталось, що довелося на два роки припиняти писати
MargFed, Дякую , що поділилась♥️
А ще додам, особисто з власного досвіду: писати тільки під натхненням шкідливо. Не думаю, що існують книги, написані виключно на одному натхненні. Треба вчитися писати без нього. В певний час, хоча б по трохи, але писати. Так, з часом, зародиться звичка писати :)
Артем Сахарний, ✨✨✨
Я в таких випадках переключаюся на інший твір. Мені допомогає.
Олена І, Дякую♥️
Запал не зникає, а з'являється почуття втоми. І тобі тоді нічого не хочеться.
Крісті Ко, Можливо.Дякую!
Буває відкладаю, але перечитую попередні розділи, і тоді, зазвичай повертається.
Dana N, Дякую!
Натхнення може і не з'явиться ((( Найпростіше, що можна зробити - відкласти текст на деякий час. Декілька днів, можливо тиждень. Можливо Ви інтенсивно працювали останнім часом і просто втомлені. Якщо довго працювати над текстом без зупинок може замилитися око.
Відпочиньте декілька днів. )))
Артем Сахарний, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати