Ми впевнено наближаємося до фіналу історії «Володарка осіннього вітру», де нарешті зіткнемося з істинним злом — батьками Ліари. Про її батька ми вже згадували раніше, але тепер додамо кілька красномовних деталей про його специфічну «любов» до матері дівчини. Окрім того, на сцену виходить дехто на ім'я Морріган. Ви могли чути про нього мигцем, проте відтепер він стає частиною активної динаміки сюжету.: 

“— А що накажеш робити з королевою пітьми? — Морок встав з колін і підійшов ближче до Моррігана. Огидний. Обличчя у формі величезного яйця; блідіший за сніг — знекровлений; вісім рук; і розкритий живіт, у якому всі органи перемішалися в кашу. Від колишньої людини нічого не залишилося. Лише величезна тінь, у якій ховалися духи мертвих. — Кілька років тому вона погубила студента, який зміг її викликати. Ти сам розповідав цю історію.

— Ти сам знаєш, як її перемогти. Інь і Ян. Ти ж знайшов Ліліт.

— Вона ніколи не підніме руку на матір. — Він відступив у морок, так і не взявши чашу з кров'ю.

— Якщо ти її не змусиш. — Хитро усміхнувся Морріган. — Твоя дочка — ключ до твого повернення. Помстися їм усім.

Морок похмуро подивився на свого кращого друга. Ось у що вони перетворилися за останні дев'ятнадцять років. Шматки сміття, що мріють про помсту.

— Знайди її. — Наважився Морок. — Я хочу стерти з лиця імперії кров, яка об'єднала мене з донькою троля Ліліт.”

Володарка осіннього вітру

Ваша улюблена письменниця, 

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал “Вільхова садиба”