Порятунок Інни сусідом та щира розмова!

Іще одне оновлення, мої хороші!

⬇️⬇️⬇️

✨✨✨

— Тимофію Вікторовичу, скажіть чесно, навіщо ви наговорили своїй коханій, що у нас з вами нібито стосунки? Це ви так хотіли мені допекти?

Таке відверте запитання дещо шокувало мене. Перемикаю швидкість та щиро відповідаю.

— Ні, Інно. Я сказав це, аби допекти Христині, — видихаю та правдиво додаю. — Ми з нею розійшлися. Але вона раптом вирішила, що їй все можна, і вона може повернутися, — зітхаю і продовжую. — Коротше, це наше, не хочу говорити зайвого, хоч нас уже немає.

Знову повисає пауза, яку порушую я.

— Хоча, якщо бути чесним, — це все сталося випадково. Коли ми розмовляли з моєю колишньою, то стояли на сходовій клітці, з якої добре видно ваш двір, в якому ти зі сином чистила сніг. І я поставив тебе в приклад Христині. Вона висунула версію, що у нас стосунки. А я не заперечив. А наступного дня просто підтвердив це.

— Ви підставили мене, — сухо нагадує Інна. — Ви посварилися, а я винна. Потім ви помиритеся, а я залишуся ворогом... Хоча...

Вона замовкає, а я чудово розумію, що вона хотіла сказати.

Мільйонер за парканом

Гарного вечора!