У новому розділі книги «Альтаріон: Два сонця» пригоди Кая досягають апогею. Кожен момент сповнений напругою та героїзмом — Кай жертвує собою, щоб дати друзям шанс втекти.

Поспостерігавши за ними, Кай склав простий план: «Просто пройти повз них».

— Погнали. — кивнув він сам собі і вийшов з укриття.

Крок за кроком Кай наближався. Скарані не помічали його, поки один із них раптом не повернув голову. Обидва завмерли. Здивування на обличчі Скараного було майже кумедним: очі розширилися, рот відкрився, ніби він хотів щось сказати. Перший шок минув — і він загув, привертаючи увагу інших.

Але Кай уже не розглядав, що там — дременув уперед щосили.

З нізвідки приходить допомога. Хто ж він цей рятівник. І чи друг він?

Позаду почувся тріск.

Кай різко обернувся вихоплюючи ножа. На краю яру стояв Скараний. Мить і той кинувся вперед — але раптом звалився на землю так і не діставши. З його шиї стирчала стріла.

Кай озирнувся — нікого.

— Не висовуйся, — пролунало зверху. — Є ще один.

Голос був рівний і холодний.

З протилежного боку почувся хруст.  З-за дерева блиснули червоні очі.

— Піднімайся до мене, — сказав голос.

— Хто ти?

— Рухайся, якщо хочеш жити.

Цей розділ сповнений адреналіну та невідомих загроз. Кай ризикує всім заради друзів, а читач разом із ним відчуває кожен крок у гонитві, кожну мить небезпеки і героїчну відвагу. 

Посилання на книгу «Альтаріон: Два сонця»: https://booknet.ua/book/altaron-dva-soncya-b445216