Замучені душі

Всі ми приходимо в цей світ добрими, світлими, відкритими, щирими... 
Це щось таке тепле і по-доброму наївне, що часто можна лише побачити в погляді дітей... Щось, що ще не знає всього, але щиро вірить в те, що добротою можна змінити все.
Щось, що не хоче ділити. Щось, що ділиться, бачачи вашу необхідність. Щось настільки емпатичне і співчутливе, ніби знаєш його все життя і, можливо, переживав його в інших. Це щось щире і настільки сильне, що часом може поставити на коліна найбільш могутніх світу цього. 
Ми забули про це.
За міріадами образ, зрад, пістав, несправедливості і масок.
Ми вирішили сховати себе від тих, хто повівся з нами настільки несправедливо і безпощадно, після чого наша душа стала схожою більше на суцільне попелище.
Ні, це не точна гарантія того, що такого більше не повториться, але цього разу це буде не із нашої згоди. Ніколи більше.
Ось тут ця дитина опускає свій розчарований погляд, занурється в сумніви, що дедалі більше її згризають, закривається, накопичує в собі злобу, ненависть...
Починає збудовувати "стіни", перестає вірити в доброту, стає перевіряти, рахувати, відстежувати кожен крок, сумніватися і прискіпливо порівнювати з тим, що було. 
Нам важко відпустити себе і свій досвід. 
Час іде, цей тягар накопичується і давить до землі.
Ми перестаємо вірити в те, що можна інакше.
Ми добровільно надягаємо на себе кайдани, вважаючи такий спосіб максимальною гарантією. Ні, не успіху, чи щастя. Гарантією того, що більше нас ніхто не ранить настільки сильно і боляче, як було в минулому.

Час проходить. Разом з ним і біль.
І приходить розуміння того, що щастя - тільки в тому дитячому погляді. Погляді догори. Коли знову тебе переповнює енергія і ти готовий віддавати. 
Але не всім. Тепер точно не всім.
Вам уже не настільки важливо, що думають вони. Вам важливо - щоб вони підходили вам. 
А тим, хто точить зуби і зловтішно посміхається - тим не буде щастя. Ніде. 

Ви скинете окови. Піднімете погляд. Там не буде ні докору, ні злості.
Ви насправді станете готові.

Готові до щастя.
І воно прийде. 
Амінь.

------------------------
писалося під PULSE
LXST CXNTURY
Кому цікаво:
https://www.youtube.com/watch?v=rf0_u_fTlks&list=RDrf0_u_fTlks&start_radio=1