Що ж, любі, Різдво, то свято родинного тепла, затишку та мить, коли найрідніші збираються разом.

Ми з сином всіх привітали, наїлися і гріємось біля каміна)

Але я подумала про те, що читачі та колеги на Букнет давно стали мені, як родина. Так, це місце, де тебе завжди зрозуміють, поділяться враженнями від твоєї роботи, насварять за потреби, але точно не залишать без уваги.

Не впевнена, що встигну написати ще одне зимово-святкове оповідання, цього року, але обіцяю додати затишних тематичних глав у книгу ДРУЖБИ НЕ БУДЕ)))

До речі, ви точно знаєте, що робити Sr0UT3y4

Навіть трохи смішно з себе, бо я сприймаю Букнет, як роботу - відповідальну і улюблену) 

Знали б ви, як я гризу себе за один день перерви в публікаціях, тому що знаю, як це дратує чекати на оновлення, якщо вони не регулярні! Потім трохи зупиняю себе, адже не впевнена. що багато читачів сьогодні захочуть чекати опівнічного оновлення, аби знати,що ж там далі трапилось з Даром Божим та Карою Небесною... Але для мене регулярна викладка глав важлива, бо вона дисциплінує, задає ритм життю та робочому графіку, наповнює його своїми унікальними сенсами.

Сподіваюсь ваші кохані та близькі люди поруч з вами, бажаю міцного здоров'я і натхнення до життя, з Різдвом)

А ще, за нагоди, розкажіть, як ви читаєте передплатні книги, що оновлюються кожен день? Стежите день в день чи накопичуєте по кілька глав?