"Продовження" старого фентезі горрору і музика

Коли я редагував Чорну кров перед тим як перевикласти її сюди, я зрозумів що хоча мені подобаються персонажі... Я не люблю той стиль і той фінал тієї так званої 1-ї частини. Але персонажі мене муляли, точніше їх доля. Особливо на фоні не самих гарних новин, захотілось змінити трагедію... на щось інше. 
Щодо сюжету... якщо ви грали (читали) японські візуальні новели (і взагалі японські ігрит) ви знаєте що інколи при першому проходжені ви інколи не отримаєте правильний фінал чи взагалі більшу частину сюжету (з останніх ігор зі схожою системою, останній жахастик Сайлент Гілл про японську школярку). Перші три глави вже на порталі (і тут нема тієї помилки що з іншими романами, написано значно більше глав, котрі я написав на єдиному диханні, отже напевно ця частина до фіналу (частини) має добратись без затримок).


Читати

Ну і звісно саундтрек, як же без нього.
Основна тема - One more Time
 

 
Тема Герцога Магнуса

Тема Принца Альберта

Tема Тіріона, Верніс і Неї - Емірійський котильйон (вальс)
 

Англійська версія
 

Змиваючі Тіні - Тема Верніс (і Тіріона...))
 


Тема Неї - Мережево зі Сталі
 

Англійська версія
 


 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Знижка на новинку 25%
- Не дивіться на мене так, пане Гординський, - сказала я, насилу змусивши себе вдихнути. І знову цей аромат. Сили, влади й розкоші. Те, від чого я бігла і до чого прийшла... - Як, Булочко? - усміхнувся він і опустив
Яга з імплантом. Казки змінилися
Яга з механічною ногою, ступою, що зависає над землею, та хатою на залізних лапах. Кощій із металевим яйцем, усередині якого світиться тонка голка. Лісовик, у чиєму тілі коріння переплелося з дротами. Саме такими вони
Коли щастя стає мішенню…
❤️ Розділ 37. Коли щастя стає мішенню… Ну що, мої любі, готові до продовження? ❤️ Здається, сьогодні наші герої нарешті отримають те, на що так довго чекали. Жодних таємниць, прихованих почуттів і необхідності вдавати,
Маленькі великі цифри ✨нас 100!
Любі мої читачі, хочу поділитися з вами радістю, яка для мене досі звучить трохи нереально. ​Я веду свою сторінку на Букнеті тільки два з половиною місяці, а нещодавно зазирнула й у TikTok (він зі мною вже майже місяць). І от
Дякую)
Вітаю, шановне творче товариство! І все-таки я вирішила відсвяткувати офіційно свою сотню. Одразу поясню, чому “все-таки”. Не секрет, що кількість підписників не означає, що усі вони вами страх аж як цікавляться. У кожного
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше