Я до вас із новинкою, бо не можу більше тримати це в собі!

Хокеїст + колишня фігуристка = ❤️

Те відчуття, коли створюєш персонажа і думаєш: “Ну навіщо вона це робить? Сиди тихо!”. Так ось, це саме про мою Аделаїду. Вона запевняла всіх, що спорт для неї в минулому. Казала, що тепер вона серйозна студентка, бариста, звичайна дівчина. Ну, звісно, як же без цього...  

Уявіть ситуацію: її подруга з групи підтримки (ті самі дівчата, що чистять лід у паузах) просить підмінити її один раз. Просто вийти, проїхатися з лопатою, посміхнутись — і на цьому все. Що могло піти не так? 

Та лід має свої приколи... Ти виходиш на нього, чуєш легкий тріск під ногами, відчуваєш прохолоду — і тут мозок ніби вимикається. Адді миттєво забула про свою "звичайність". Вона просто зробила потрійний аксель. У чужих ковзанах. Без жодного тренування. Прямо перед повною ареною глядачів і, як на зло, перед професійною командою, яка стояла за бортиком у повному шоці.  

А тепер найцікавіше. 

Там був Райан — капітан команди, який завжди мусить контролювати все і бути в курсі кожної деталі. Він дивився на Аделаїду як на загадку, яку терміново хотів розгадати (і це її страшенно дратувало, бо вона йому брехала в очі, а він читав її як відкриту книгу). 

І ще був Крістіан. Ох... Кріс — це щось неймовірне. ❤️ Поки Райан був заглиблений у її техніку катання, Кріс вдивлявся глибше. Він бачив причини її втечі зі спорту, бачив ті шрами, яких ніхто більше не помічає. 

Коли я писала сцену на нічній ковзанці, де він каже своєму другові: "Вона поламана, Райане... Я не дам їй засохнути в офісі, я стіни розберу, але витягну її", у мене самої дух перехопило. 

Коротше, якщо хочете історію про дівчину, яка намагається втекти від себе, і чоловіка, який їй цього не дозволить — залітайте. Там зараз якраз починається "жара".

Чекаю вас у книзі, посилання нижче. Дуже потрібна ваша підтримка, бо я за цю пару переживаю більше, ніж за своє особисте життя))

"Шрами під кригою"