— Германе! — я різко розвернулась. — Я більше не буду з тобою кохатися. Я взагалі серджусь на тебе! - Я скрестила руки на грудях і відійшла від нього на крок.
— А з чого ти взяла, що я привів тебе сюди для цього?
— А навіщо ти тоді двері замкнув?
Він підійшов ближче.
— Бо я буду робити тобі масаж, квіточка. І не хочу, щоб нам завадили.
Його губи ледь сіпнулись у посмішці.
— До того ж… — він нахилився трохи ближче, — ця кімната звуконепроникна.
Я вже знала, що програю. Особливо коли побачила, як рушник у зоні паху на ньому натягнувся і в тому місці трохи підскочив.
— Я не просила масажу, — фиркнула я.
Герман підійшов ще ближче, обійняв за талію й почав повільно, настирливо штовхати мене до центру кімнати. Там справді стояло велике масажне крісло — широке, глибоке, з темної шкіри.
— Чому сердиться моя квіточка?
— Бо ти на загал виставив наші інтимні стосунки! — вирвалось у мене. — І тепер цілий вечір про нас кепкують!
— Але ж погодься, — усміхнувся він, не зупиняючись, — зустріч у нас вийшла незвичайна. І вони мої найкращі друзі, у мене майже немає від них секретів…розв’язуй рушничок, крихітко…- і погляд такий, наче зараз зжере мене своїми очима.
— Германе, ні! — я вперлась п’ятами. — Я не буду з тобою кохатися! Гадаю проблем із жінками в тебе явно немає! Тож…
— Хочеш романтики? Квітів? Побачень? Усе буде.
Він нахилився ближче.
— Зараз я просто хочу зробити тобі масаж, - І штовхнув мене тілом. Я приземлилась на край крісла.
https://booknet.ua/book/vikradenii-b446236

— От що, — кажу вже я, сама не вірячи, що це звучить моїм голосом. — Ми тебе викрадаєм.
Сідай у машину.
Іра навіть пістолетом ткнула в бік авто, хоч по ньому було видно, що страху в чоловіка немає. Він лише ширше усміхається.
— Хіба таким цукерочкам можна до рук зброю брати?
— Можна-можна! — Іра прискає від сміху, і я разом з нею.
— І які у вас плани на мене, дівчатка? — тягне він.
— О, тобі має сподобатись! — Іра киває на мене. — Лілька тебе трахне!
Не хвилюйся, ніхто про те не дізнається, твоя чоловіча гідність не постраждає! Зараз зупинимось десь подалі у лісочку…
— Навіщо ж морозити собі найважливіші частини тіла? — він хмикає. — Я все одно додому збирався. Поїхали до мене?
Посилання