❄️ А ви знали, що у років є пам`ять? ❄️

Усе почалося з корпоративу, втечі на мороз і бажання просто подивитися на сніг. Але одна мить і замість нічного міста з’являється інший світ. Світ казок, де нічого не буває випадковим.

Він – мовчазний, сильний, зовсім не схожий на звичного дідуся Санта-Клауса з дитячих історій. Вона – звичайна дівчина, яка просто не хотіла зустрічати Новий рік на самоті. Їх зводить не романтика, а необхідність: загублена пам’ять років, небезпечне Озеро Пам’яті й казки, що потребують людського голосу.

Та інколи саме в дорозі, сповненій страху й магії, народжується щось більше.
Погляд, у якому можна втонути. Дотик, що заспокоює краще за будь-які слова. І відчуття, що поруч – хтось, кому ти раптом починаєш довіряти.

Це новорічна історія про диво, вибір і почуття, які з’являються не за планом. Про магію, що гріє сильніше за сніг. І про те, що інколи найцінніший подарунок – це людина, яка тримає тебе, коли світ хитається.

Запрошую вас у свою новинку: «Звалилось Щастя, або Санта Клаус проти» ?

Гарного вам мандрувань книжковими світами.

Ваша, Анітвела Кі

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Потребую поради
Любі мої, хто читає мою книгу або просто вже зазирнув у неї. Дуже потребую вашої поради. Підкажіть, будь ласка, чи не здаються вам перші розділи затягнутими або нудними, з надлишком зайвого? Зараз думаю над тим, чи варто їх
Взаємна підписка.
Щоб давати рекомендації, потрібно 100 підписників. У мене — 70, тому пропоную взаємну підписку. Зі свого боку обіцяю коментувати тільки коректно й з повагою. І хто знає — можливо, ми надихнемо один одного на ідеї.
❄️❄️різдвяна новинка❄️❄️
Вітаю вас, мої любі читачі! Стартувала моя нова історія, це невеличкий різдвяний подарунок від мене, тож запрошую вас СЮДИ. ☺️❄️❄️❄️ Напередодні Різдва Ліда сідає на потяг до коханого, сподіваючись отримати довгоочікувану
Мої думки
Вдячна усім вам за підтримку. Ви допомагаєте мені рухатися вперед, не зважаючи на труднощі. Ви- круті. Ваша підтримка зараз неймовірна. Дякую, що поруч. Дякую, що ви є. Ваша Юлія Хемс
Автори без броні. Одне чесне зізнання❗️
Ми часто виходимо до читача в образі. Сильні. Зібрані. Ті, хто знає, що робить. Але між розділами, дедлайнами, правками і «а чи це взагалі комусь треба?» ми — просто люди. Тому сьогодні я хочу спробувати маленький
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше